Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з 2015

Різдво… і диво

Це головна запорізька «йолка». Не ялинка, а саме «йолка», бо при владі, як були регіанали, так й лишилися – нічого не змінилося. Щоправда, на відміну від попередніх років, нинішня - не штучна, а ціле дерево – влада шикує.
Сфотографував вранці, коли йшов з храму. Місцеві газети писали, що під «йолкою» - шопка, не знайшов…

Знову розцвів різдвяник

Zygocactus – походить від грецького слова zygon – коромисло.
Він дійсно схожий на коромисло – квіти звисають з гілочок, як відра у коромисла. Разом з тим, нагадує ще й місток – перехід з одного краю до іншого.
Своїм цвітом квіти, подібні до Віфлеємської звізди, сповіщають, що… свято наближається.
…Різдво.
Зазвичай, злі сили дають про себе знати на такі празники, тож, ймовірно, варто чекати «сюрпризів» від русскіх окупантів на Донбасі й у Криму… «свято» наближається.

Запоріжжя. Знищене

З того, що бачу на світлині, святилище, втім музейники йменують його поховальним комплексом бронзової доби, що було віднайдене біля села Нижня Хортиця.
На світлині – експонати обласного краєзнавчого музею: ліворуч посередині – культовий горщик, в центрі – червоний камінець – вохра.

Хортиця. Через місяць на Брагарні

Скелі Січової Брами...

День волонтера

Напередодні Святого Миколая – символічно. Про День волонтера, певно не я один, вперше почув у минулому році. А цього року народ уже один одного активно вітає. Празник…
А за лаштунками: обнадіює лише одне – світло у кінці тунелю. Головне – не розслаблятись, і не базікати зайве…

Хліб і молитва

Іван Сірко – герой Франції

Наразі не відомо, де похований Іван Сірко.
За переказами, йому, згідно із заповітом, відрубали правицю, а те тіло, яке у могилі, має обидві руки…
Втім, мені було не зрозуміло, з якого переляку (з 1966 року) совіцька влада раптом почала шанобливо ставитися до цієї могили.
З’ясувалося, всьому причина Шарль де Голль…

Два в одному… Брагарня – велика сила

Дві страви в одній каструлі за двадцять хвилин. Дуже зручно, якщо бракує часу. Таке готував у студентські роки, в гуртожитку. Сьогодні вирішив згадати молодість…
Минулі два дні нічого не їв, і навіть не пам’ятаю, чи хотів їсти…

Хортиця. Віщування змія

Брагарню відчув…
Ці останні пару днів крутилася в голові думка, що треба піти на Брагарню. Щось ніби кликало туди…
І ось, сьогодні нарешті вирвався. Відразу ж, на Чорній скелі, стрівся змій…

Хортиця. Зруйноване святилище на Брагарні

Зруйнований практично весь комплекс святилищ.

Хелловін

Надвечір’я всіх душ, навіть неприкаяних - їм освітлюють дорогу у вічній темряві Ліхтарики Джека…
В Україні неприкаяні душі задобрювали на Русальний тиждень, що по Трійці: дарували полотно мавкам, щоб ті цицьками не світили, а русалкам – житній хліб, щоб жито родило...
А ось, гарбузи…

Дубовий гай

Двохсот та майже трьохсотрічні дуби, посаджені козаками на пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ…
Тепер це міський парк, так і називається – Дубовий гай.

Покрова на Хортиці

Якби не війна, це було б грандіозне свято…

Дятел... Конкретна дія

Третій рік поспіль роблю заявки комунальникам – спиляти стару й всохлу сливу. Навіть номерки на спиляння двічі отримував. А одного разу, коли зеленгоспівці обпилювали дерева на вулиці, благав їх спиляти й сливу, поряд же… Ні, сказали: «нє паложено», мовляв, вони пиляють міські дерева, а слива – приватна. Пояснив, що її ніхто не саджав, вона – дичка, сама виросла, стара і всохла… Якщо повибиває вікна, винуватим буду я, бо виросла в моєму саду… Коротше, слива все ще на своєму місці…
Слива-дичка виросла дуже близько до будинка. Я на другому поверсі, мені не заважає, а ось верхнім сусідам… Певно, їм байдуже, що сухе гілля треться по їхнім вікнам. Якщо взимку обледеніє, й сливу розгойдає буревій, то повибиває вікна…
Щоправда, якраз у буревій вона мене минулої зими й врятувала. Був такий сильний вітер, що зривав обшивку на будинку – це пластик, який тепер кріплять на стіни, ніби для втеплення. Плити летіли прямо на мої вікна – якби не слива, довелося б ставити нові.
Нещодавно на сливі об’я…

Хортиця. Жовтень побратим Сонця

Кажуть, на Воздвиження змії лягають спати, глибоко під землею. На верху лишаються лише злі, які заподіяли комусь лиха… Не зустрів таких.
На Хортиці тихо, ніде нікого. І тільки вітер бавиться ароматами посохлих трав…

Фото біля храму

Сьогодні єпископ Фотій запропонував парафіянам всім разом сфотографуватися.
Так розумію, це для сайту, який зараз створюють…
Сфотографувалися.
Вже вдома, на комп’ютері збільшував світлини, розглядав обличчя – гарні у нас люди, українці…
Звернув увагу – одні жінки. А ще дідусі. Чоловіків нема, як було раніше… Війна – народ на фронті.

Запоріжжя. 245-річчя московської окупації

Сьогодні у Запоріжжі почали святкування Дня міста – ярмарком на Набережній.

Пастка

Вердикт «нормандської четвірки», що засідала 2 жовтня у Парижі, це, як на мене, хітрожопа спроба змусити Україну офіційно визнати так звані ЛНР та ДНР. Офіційно!
Спочатку вибори, а потім повернення територіальної цілісності України. «Тобто, – пояснив Олланд, – повернення Україні повного контролю над своїм кордоном і виведення іноземних збройних формувань з її території». Щоправда, Меркель уточнила: «Без Криму».
«Ми, – заявив Олланд, – вже в принципі усе оформили і все отримало офіційне бачення». «Коли настане амністія, – додала фрау канцлер, – вступить у силу закон про особливий статус, який повинен бути згаданий у Конституції України…»
Новоявлені месьє Молотов та фрау Ріббентроп під орудою кремлівського карлика вирішили перекроїти Україну…
Зі всього цього виникає питання: а навіщо нам такий Євросоюз? В одному Союзі, СеРеСеРі, ми уже були…

Хортиця. Осіннє рівнодення

8.20 за UTC. Початок астрономічної осені…
За сорок хвилин до полудня якраз був на Брагарні. Біля святилища…
На минулому тижні одна жіночка (наша людина, корінням зі степу) плакалася мені, що щось страшне буде, бо Петрів батіг цвіте, як у липні, а ще й яблуня у неї в саду розцвіла.
Пообіцяв їй подивитися на Хортиці терен.
Кажуть, терен цвіте на війну. А перед цією війною, ще до Майдану, два роки поспіль восени цвів терен.

Хортиця. Вересневі барви для ГаліП

На цьому тижні догулюю відпустку, треба перезавантажитися, бо щось зовсім зганьбив, на людей почав кидатися… Хоч й намагаюся абстрагуватися, але вода і камінь точить…
Коротше, я на Хортиці набираюся сил та спілкуюся зі зміями та ящірками (на відео).
І ще – радісне і святкове.

Хортиця. У хмелю

Хміль в очереті. Є таке місце на Хортиці. Там дуже красиво. Щоправда, щоб дійти туди, треба подолати чималу відстань, а на сам кінець – зарослі кропиви та «тунелі» в очереті, а також зманеврувати попід поваленими буревіями деревами. І впродовж всієї цієї подорожі невтомно супроводжують хмари кусючих комах, іноді стрічаються змії… Коротше, екстрим.
На хміль в очереті ходжу щороку. У вересні.

Несподівано... Прояв любові

Серед чорнобривців, у мене на балконі, проросла айстра – одна єдина. Сьогодні розквітла.
Певно, насіння загубилося з минулих років, і ось, тільки тепер порадувало цвітом…
Нещодавно читав на Facebook східні мудрості, зачепило: навчися не телефонувати тому, хто тобі не телефонує, не піклуватися про того, хто до твоєї турботи байдужий. Навчися любити не образ, а людину такою, якою вона є…
Іншими словами, дерево пізнають: добре воно чи ні – по його плоду.
Виходить, моя ця айстра – то й є прояв любові.

Війна

20 лютого 2014 року – збройні сили РФ (Російської федерації) вдерлися на територію України, почалася окупація Криму…
Цю дату сьогодні проголосували у Верховній Раді.
Фактично, це й дата початку війни. Війни, яку війною поки що ніхто не назвав. Путін запевняє, що збройних сил РФ на території України не було і немає, Європа – «стурбована», а в Україні – АТО (антитерористична операція).
Це все одно, що спостерігати через паркан, як у сусіда горить хата, замість того, щоб гасити вогонь.


Ілюстрація з УП Життя: Маша Назарова: «Я нікого не звинувачую. Я нікого не засуджую. Я нікого не переконую…»

Молитва

Св.Троїцький кафедральний собор Української православної церкви Київського патріархату, що у Запоріжжі.
«Боже Великий, Єдиний…»

Хортиця. Літа не було, не було і не стало

Як у минулому році, так і в цьому – мені літа ніби й не було… Сьогодні змусив себе піти на Хортицю подивитися на осінь… Подивився.

Україна... Ангел дужим голосом промовив: «Покаяння!»

Певний час нас запевняли, що третя частина фатімської Таємниці не про Третю світову війну. Втім, те, що відбувається зараз, дещо насторожує…
Росія зі своїми без пізнавальних знаків вояками та з новітньою зброєю вдерлася на територію України: окупувала Крим, вогнем поливає Донбас, а тепер, крім України, ще й Сирію… Біженці – Європа хапається за голову…

Моя хата скраю - першим ворога стрічаю

Сьогодні у церкві благословляли дітей на навчання…

Коли закінчиться війна?

Витягнув з кишені, щоб показати вервечку, а вона ніби жива – як пташка, злякай і полетить…
Принаймні, мені так здалося.

Хортиця. За крок до осені

А ось і я – в яру, за бажанням можна розгледіти…
Маршрут був чималенький – понад берегом Старого Дніпра до плавнів, а звідти на Зорову могилу… Зі мною була панянка, пару років тому обіцяв зводити на латаття, і ось нарешті дійшли…

Свято на чужині...

Про це свято на чужині, якщо цікаво, можна почитати в архіві – серпень 2013 року.
Тоді у всьому відчувалося, що з Кримом якісь негаразди… Але навіть у страшному сні не могло привидітись, що буде війна, що Крим загарбають російські окупанти, а слідом зі своєю новітньою зброєю сіятимуть смерть на Донбасі…
Зі всього, що залишилося у пам’яті – Ялта на Спаса, 19 серпня, греко-католицька церква – єдина, де служба українською мовою… Мама вмостилася у другому ряду, ближче до вівтаря…Прийшла тітка і заявила, що це її місце, образила… Мама мовчки поступилася місцем. Почалася служба, мама плакала в кутку церкви, а на неї зі стін дивилися святі і мовчали…

Меч Святослава

Меч часів Святослава – безумовно, унікальна знахідка, цінний музейний експонат. Втім, достеменно не відомо, чи належав він Святославу, або комусь із княжої дружини.
За інформацією дослідників, меч подібний до п’яти мечів, віднайдених у 1928 році поблизу Кічкаса, коли розпочали будувати Дніпрогес.

Де народився, там й згодився

Про «строй позора» уже розповідав тут, на болозі, щоправда, потім видалив… Але, зважаючи на нинішні події, воно мені «свербить», тому мушу повторити.

Хортиця. На дні Січової Брами та витівки довкола підзабутого святилища

Соняшник – прямо над Змієвою печерою… Це над тією печерою, де живе змієнога діва Єхидна, мати Скіфа… Це був певний знак на початку маршруту.

Хортиця. Танок вужа

Сьогодні у вужів рибний день. Один за другим тягали на берег рибку – вони її їдять на березі.
Застав вужів якраз за сніданком… з танцями.

Хортиця. Фотографуємось на щастя

Зазвичай фотографуються на пам’ять, а на Хортиці – на щастя, тому що це Хортиця… Сьогодні водив на Хортицю знайомих по церкві. Маршрут – для початківців. Витримали, в тому числі й мою балаканину. Щоправда, уже наприкінці підйом з балки Молодняга на гору – був останньою краплею, захекані попадали… Але ж щасливі!

Блакитний Місяць

Once in a Blue Moon, або, як у нас кажуть, після дощичку в четвер, тобто ніколи. Хоча бувають й винятки. Зокрема, коли на календарний місяць випадає два повних Місяці, другий називають Блакитним – Blue Moon.
У липні повний Місяць був другого числа, і ось, сьогодні, тридцять першого.
Останній раз таке було у серпні 2012 року, наступний – у січні 2018 року.
А на «переломі» 2018-19 років Україну очікує надзвичайно важкий час…

Хортиця. Липень...

Ось, і закінчилася моя десятиденна відпустка. Ніби-то відпочив, відволікся від… Ай, хай їм грець – тим відволікальникам…
У мене ще липень – і Хортиця. А це щаслива можливість зануритися у аромати трав і тишу…

Хортиця. "Кіборги" крізь віки

Презентована навесні у Києві виставка «Воїн крізь віки» мандрує Україною, відсьогодні вона у Запоріжжі, на Хортиці.

Хортиця. Змій з язичком

Запорозький змій, він й справді – золотий, очей не відірвати – так гарно виблискує на сонці.

Хортиця. Латаття...

Рятуюся від своєї самотності – повним усамітненням. Сьогодні другий день моєї десятиденної відпустки. Не планував, так вийшло – спромігся зробити роботу наперед, і ось… воно – щастя. Ні, справді, не в грошах щастя. У мене є Хортиця.

Хортиця. Там, де стежки пірнають у небо

Стежки пірнають у небо, а земля все ж таки кругла…

Хортиця. Ще зійде Сонце...

Рік тому здавалося, що гірше й бути не може… А тепер уже навіть «Гей, плине кача» не грають. І буде ще страшніше.
І до цього треба бути готовими…

Хортиця. Зустрів Савуту серед безсмертників

На Савутиній скелі все вкрито безсмертниками, аж повітря від квітів бузкове…
Це там, де була печера козака Савути...

Ой, ні, солдате, тільки не треба сліз

Щастя дається всім: однім на роки, а комусь лише на години…
На зупинці чекав маршрутку. Звернув увагу на пару: солдата і кралечку. Уже немолоді, обидвом десь, плюс-мінус під сорок.

Цюцюрко-магія

З підслуханого у маршрутці.
Їдемо центральним запорізьким проспектом, за вікном – театр Магара…
Дві дами:
— Прєдставляєш, у нас, в Саранскє, сєм тєатров. А здєсь?! Адін. Бєскультуріє-то какоє, дєрєвня…
— Ой, скарєє би нас захватілі! Только би нє стрєлялі…
Далі за вікном вимальовується Покровська церква, московського патріархату.
Ті ж дві дами:
— Я вот, учу-учу «Отчє наш» і нікак не магу запомніть.
— А я виучіла, только всьо врємя на срєдінє сбіваюс і нє магу вспомніть, чіто дальше. Нужна схадіть к батюшкє, он даст благаславєніє, чітоби нє сбівацца…

На світлині – фалос, тобто цюцюрка, ймовірно чуринга якогось там тисячоліття до нашої ери. Експонат Запорізького обласного краєзнавчого музею.
Чуринги, як відомо, наші давні пращури використовували під час ритуальних та сакрально-магічних дійств. Тож, зі світлини – благословення цим двом дамам, а також і всім іншим, їм подібним. Має подіяти!

Цибулячий пиріг

Як не крути, а 29 червня – Петра й Павла…
Не нервуйте, 12 липня також приймаю вітання і подарунки.
Вирішив на завтра спекти цибулячий пиріг. Він дуже добре йде під горілочку. Ну, звісно ж, не завадять сальце та малосольні огірочки.

Індуси

Індус врятував мою родину під час голодомору 1946 року, коли тих, хто не покинув своєї землі у 1941 році, залишився і вижив, після війни совіти морили голодом…
Другий собака у дідуся також був Індусом. Здоровенний, рудий і кудлатий…
Коли мені купили собаку, я його не задумуючись назвав Індусом.
Відчував, що це ім’я має якийсь підтекст, і дуже важливий для родини, але мені тоді цього не пояснили. Навмисно, щоб я, по своїй дитячій наївності, не ляпнув десь чого зайвого…
У наших краях, за часів так званих індустріалізації і колективізації, людей, які відмовлялися йти у колгоспи, називали індусами.

Бандура без душі та всесвітнє й тривале "глибоке занепокоєння"

У фільмі «Поводир, або Квіти мають очі» (англ. The Guide), режисера і сценариста Олеся Саніна, є символ – душа бандури, без якої вона не гратиме.
Кінострічка створювалася до нинішніх подій, коли ніхто навіть не міг собі уявити у страшному сні, що русскіє підуть війною на Україну, загарбають Крим і частину сходу країни… Втім, «Поводир» виявився пророчим, і передбачив трагедію, якою ця війна може закінчитися.
Хлопчик Пітер дивом встигає повернути душу бандури Іванові Кочерзі перед тим, як той відходить у Небеса…
Як на мене, душа бандури – та невеличка дерев’яна деталь інструмента, без якого бандура не співає, – це мова. Мова українського народу.
Бандура без душі – всього лише музейний експонат, як на світлині. Так само, й наш народ нині – без мови – лише тлінний музейний експонат… Адже «Спочатку було Слово…»
Зараз всі і повсюди розмовляють у нас мовою окупанта, мовляв, «Україна єдина, Украина единая» (слоган взятий з путінської «Единой России» – девізу «Русского мира»).
Без душі Україн…

Я на Папі

Ще й у віночку… Відтоді минуло чотирнадцять років.
Взагалі-то, мені пощастило побувати на декількох месах (не в Україні), очолюваних Папою Іваном Павлом II, але у Києві – найважливіша.
Саме у Києві.
За офіційними даними, називають 200 тисяч, втім, як на мене, насправді було набагато більше, можливо, мільйон або навіть й два…
Злива, багнюки по коліна, не земля, а місиво… і море людей. Непогода нікого не зупинила. На стадіоні «Чайка» все поле було вщент заповнене. У будь-якому випадку, людей було не менше, аніж у Львові на іподромі, де за офіційною статистикою зібралося 1,6 мільйона.
Для України це була знаменна подія.

"Мирні дослідники", зрада та вбивства

Другий рік, з часів Майдану й дотепер, ніяк не можу збагнути… Зрозуміти. В мою голову таке аж ніяк не вкладається…
Ось, так звані русскіє, які раніше тусувалися тут, у мене на блозі, сипали компліментами щодо світлин з Хортиці тощо, а також по роботі, а це здебільшого науковці, серед яких провідні і поважні вчені з Москви та інших міст, – понад рік тому якось всі раптом затихли. Одні ігнорували, не відповідали на листи, інші, якщо й писали, то вдавали, мовляв, нічого не сталося. Декому з них намагався листовно пояснити, що під орудою Путіна русскіє солдати окупували Крим, вдерлися й загарбали частину України на сході, де вбивають людей, мордують полонених, руйнують населені пункти та підприємства, поливають артилерією та з танків землю, випробовують новітню зброю… Вчора свого листа науковцям Краснодарського краю навіть проілюстрував світлиною з осколком Граду і пояснював, що ця гостра залізячка, коли летить, розпечена, і якщо трапляє у людину, в’юном розриває все на шмаття і вижити ні…

Хортиця. Дивина та й годі... А льон цвіте синьо-синьо…

Це диво – Дивину густоквіткову (Verbascum thapsiforme Schrad) – можна побачити лише рано вранці, коли сходить Сонце. А уже ближче до одинадцятої години – ніби нічого й не було. Цього року Сонце не палить, а шкварить. Давно такого пекучого червня не було.
Я встиг побачити – як в перших променях Сонця яри виграють жовтогарячім цвітом. Вражає!

День журналіста... і "поляна" під паровозом

Паровоз за парканом з колючим дротом… Якийсь пам’ятник першому чи щось таке паровозу.
Дріт – вражає. Не знаю, як тепер, але ще зовсім недавно тут, на запорізькій дитячій залізниці, діяла піонерська організація… Так ось, я ж, як з неба впав. У Києві вважають, що я – запорізький, а у Запоріжжі, що київський, бо мій офіс у столиці. Тобто, виходить, нічийний. Як кажуть, не ждали, а я приперся – ходив сьогодні на святкування Дня журналіста.

Хортиця. Чимчикуємо в літо

Суботня забавка розлученого і самотнього

Пиріжків напік, зупу зварив…
Пиріжки з сиром. А зупа – картопляна, з вермішеллю, заправлена смаженою цибулькою. А ще зверху потрусив чорний мелений перчик і налляв сметани. Смакота, не зупа, а поезія!
Ну, й на десерт – кавуня.

Остап Вишня. Країна Чукрен. Радіовистава

Шипшина... Світло і Сонце, і ніякої логіки

Із сьогоднішньої проповіді – тезами.
Третя неділя по Великодню – сліпородженого… (Євангелія від Йоана 9:1-38). Від народження сліпому чоловікові Ісус подарував світло. Причому, дуже просто. Плюнув у пилюку, розмішав глей і тією багнюкою змастив очі. Потім сказав: «Піди до Силоаму, вмийся». І чоловік прозрів…
Що таке світло?
Бог на другий день створив світло і лише на четвертий – Сонце (Буття 1-31).
Сонце – термоядерний реактор. Контрольований. У свою чергу, атомна електростанція – неконтрольований, тому приклад – катастрофа на Чорнобильській АЕС…
Що так темрява? Це відсутність світла. Тобто, можна дивитися і не бачити – буде світити Сонце, а якщо в оці людини темрява, світло через нього не проб’ється…
«І поки я у світі – я світло світу», – каже Ісус сліпонародженому чоловікові.
…Коли йшов з церкви, побачив шипшину, що на світлині. Криваво-червона.
Вона росте за парканом. Колись це були троянди. Певно господарю бракувало часу підрізати і вони перетворилися у кущі шипшини – вищі за пар…

Бойові труси уже на фронті

Це труси, зшиті з тканини, яку передала Гаврилівна. Уже уїхали на фронт.
Шановні друзі, будь ласка, якщо маєте бажання, долучайтеся!
Потрібна не тільки тканина на труси. Жіноча сотня продовжує в’язати маскувальні сітки – тож, не зайвою буде тканина зеленого, а також сірого… і буро-малинових кольорів, самі розумієте, відповідно до сезону. Бажано бавовна. А на труси, звісно, м’якенький ситець, але й бавовна підійде також. Несіть, якщо є зайва!
Жіноча сотня, точніше, «космодром» особливого підрозділу Жіночої сотні Запоріжжя, віднедавна працює за адресою: вул. Космічна, 95, і наполегливо запрошує всіх небайдужих долучитися до плетіння маскувальних сіток. На цю ж адресу можна приносити тканину, крім того, продукти для бійців, пральні та засоби гігієни, одноразовий посуд і все, що ви вважаєте за потрібне – а потрібно все!
Ще треба гроші на закупівлю сітки-основи.
ПриватБанк: 5168 7420 6275 1809 Павліч А.О.

P.S. Вісточка з фронту +18