8.20 за UTC. Початок астрономічної осені…
За сорок хвилин до полудня якраз був на Брагарні. Біля святилища…
На минулому тижні одна жіночка (наша людина, корінням зі степу) плакалася мені, що щось страшне буде, бо Петрів батіг цвіте, як у липні, а ще й яблуня у неї в саду розцвіла.
Пообіцяв їй подивитися на Хортиці терен.
Кажуть, терен цвіте на війну. А перед цією війною, ще до Майдану, два роки поспіль восени цвів терен.
Тож, сьогодні обходив тернові місця. Не цвіте. А ось Петрів батіг, й справді, як сказивсь, голубіє повсюди. Але найгірше – це те, що Чур зник. Він пильнував схід, а тепер… Вся надія на кам’яних баб.
Немає коментарів:
Дописати коментар