Святий вечір

На Святвечір, після Царських часів, у нас, у храмі, повелась давня традиція – священики першими починають віншувати колядками.

День Святого Сімейства

Ікона Святого Сімейства. Привезена з Парижу ще у дев’яностих роках. Відтоді у мене над ліжком...

Різдво… Вперше вихідний

25 грудня в Україні тепер вихідний, раніше про таке лише мріяли, коли не треба буде нічого мудрувати на роботі, щоб вирватись до храму…

Шопка

Різдво, а наступного дня - Собор Пресвятої Богородиці…
Сьогоднішнє свято – жіноче, це, якщо за сівіцькими мірками, як восьмемарта…

На хорах

Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла…
Співаємо всією церквою… А ще два десятки років тому про таке у Запоріжжі можна було лише мріяти – люди не знали ні колядок, ні Різдвяних традицій. За совітів - у місті були знищені майже всі церкви, а тих, хто чинив опір, стратили...
Втім, добро завжди перемагає зло, а це й є те саме Різдвяне диво.

Фото біля храму

Сьогодні єпископ Фотій запропонував парафіянам всім разом сфотографуватися.
Так розумію, це для сайту, який зараз створюють…
Сфотографувалися.
Вже вдома, на комп’ютері збільшував світлини, розглядав обличчя – гарні у нас люди, українці…
Звернув увагу – одні жінки. А ще дідусі. Чоловіків нема, як було раніше… Війна – народ на фронті.

Молитва

Св.Троїцький кафедральний собор Української православної церкви Київського патріархату, що у Запоріжжі.
«Боже Великий, Єдиний…»

Україна... Ангел дужим голосом промовив: «Покаяння!»

Певний час нас запевняли, що третя частина фатімської Таємниці не про Третю світову війну. Втім, те, що відбувається зараз, дещо насторожує…
Росія зі своїми без пізнавальних знаків вояками та з новітньою зброєю вдерлася на територію України: окупувала Крим, вогнем поливає Донбас, а тепер, крім України, ще й Сирію… Біженці – Європа хапається за голову…

Моя хата скраю - першим ворога стрічаю

Сьогодні у церкві благословляли дітей на навчання…

Коли закінчиться війна?

Витягнув з кишені, щоб показати вервечку, а вона ніби жива – як пташка, злякай і полетить…
Принаймні, мені так здалося.

Я на Папі

Ще й у віночку… Відтоді минуло чотирнадцять років.
Взагалі-то, мені пощастило побувати на декількох месах (не в Україні), очолюваних Папою Іваном Павлом II, але у Києві – найважливіша.
Саме у Києві.
За офіційними даними, називають 200 тисяч, втім, як на мене, насправді було набагато більше, можливо, мільйон або навіть й два…
Злива, багнюки по коліна, не земля, а місиво… і море людей. Непогода нікого не зупинила. На стадіоні «Чайка» все поле було вщент заповнене. У будь-якому випадку, людей було не менше, аніж у Львові на іподромі, де за офіційною статистикою зібралося 1,6 мільйона.
Для України це була знаменна подія.

Великдень з кіндер-сюрпризом

Побував на двох службах: звечора й до схід сонця – у Св.Троїцькому кафедральному соборі УПЦ Київського патріархату, а зранку – у римо-католицькому Храмі Бога Отця Милосердного на Воскресній утреній та Великодній літургії греко-католиків.

Сувенір з Меджугор'я

Меджугор’є – місто у Боснії і Герцеговині. Відоме воно явленнями Богородиці. Вперше Богоматір побачили четверо дітей – 24 червня 1981 року. Ці діти підросли, уже стали дорослими. Тепер бачать Діву Марію лише троє вірян…

Хортиця... Християнський храм IX століття

Археологічні дослідження Протовчого активно проводилися в сімдесятих роках минулого століття. Тут треба віддати належне Олександрові Бадянському, про якого я розповідав раніше. Власне, завдяки йому, як на мене, ця археологічна пам’ятка набула належного значення.

Три листівки від папи Івана Павла Другого

Листівки, власноруч підписані папою Іваном Павлом Другим, мені дісталися від священика: у 1995 р. – на Зішестя Духа Святого, у 1999 р. – на Вознесіння, у 2001 р. – на Великдень. Вони завжди зі мною, у молитовнику…
Папа справді власноруч підписував величезну кількість листівок на свята і передавав їх парафіянам у всі куточки світу. В Україну ці поштові віншування понтифіка здебільшого потрапляли через польських священників – тому після латині дописане ще й привітання польською.
На моїх листівках можна помітити, як, зважаючи на стан здоров’я, з роками змінювався почерк…
Кілька разів був на месах, які проводив Іван Павло Другий, зокрема й на «Чайці» у Києві. У Вроцлаві поталанило бачити папу дуже близько – запам’ятався його погляд…
Сьогодні – знаменна подія, радію з того. Серцем відчуваю, щось має відбутися вельми важливе – в Україні і зі всіма нами, адже Іван Павло Другий – не тільки польський, а й український папа.

Диво на якійсь там стріт - або чисто в сажі

Давно не був у запорізькому католицькому храмі. На те у мене є одна-єдина причина – мовна. Не в’їжджаю у російськомовні молитви, аж ніяк. Намагався, але це суцільне мордування. Тому стараюся уникати такого «щастя»…
А тут раптом захотілося свята.

Бери диван і на Майдан!

Сьогодні до Запоріжжя прибув Вогонь Миру з Віфлеєму.

ЄвроМайдан. Маленька радість для маленьких діток

Миколайчик – з церкви. Як є. Цього року він – революційний, євромайданний…
Мені сподобався вчорашній виступ Ірини Луценко на Майдані. Тоненьким, несміливим голоском… І сказала те, що інші не наважувалися.

Пам'ятаємо...

Коли закінчився молебень, люди залишилися на своїх місцях, стояли і мовчали…
Мовчали довго, мабуть, хвилин п’ятнадцять… Не знаю, як хто, а я не міг зрушити з місця – нахлинуло всього й потрохи, боляче за людей, які загинули від голодомору – навмисного винищення радянськими окупантами українців лише за те, що українці, але пеком пекло ще й те, що відбувається зараз…

Храмове свято, будуємо дзвіницю... та одноногий коник

Трійця – у нас храмове свято… А сьогодні – День Духа Святого. Мені дуже подобається на другий день, коли у церкві квітчана зелень висихає, пахне сіном, воском і ладаном, парко…