22 травня 2011

Зона Супперта


Трохи погуглив, почитав, що пишуть вчені і не дуже. Здебільшого – Химині кури, бабине просо. Виявляється, там “тарілки”, як мухи літають. І коли копали, і по тому в небі безперестанно кружляють НЛО. Про це уфологи ніби-то самому тоді ще президентові Кучмі повідомляли. А згодом, в 2004 році, за словами директора тамтешнього радгоспу Ігоря Богданова, якого цитує місцева газета, “прем’єр-міністр В.Ф.Янукович цікавився і пообіцяв посприяти…”.
Це ж чим він цікавився? “Тарілками”? Чи підземною цивілізацією зайд-інопланетян?

За твердженням уфологів, 7 тисяч років тому (чи, можливо, кілька мільйонів років) там поселилися з хтозна якої планети гуманоїди-“боги”, які, власне, й навчили людей уму-розуму, зокрема, характерництву – спочатку скіфів, а потім ті всі знання успадкували запорозькі козаки… Крім того, у 1941 році в тутешніх краях землю рили археологи Аненербе (Ahnenerbe – “спадок пращурів”).
Коротше…
Я бував у тих краях і якось бачив аж дві тарілки… Незабутнє враження – у мене та у моїх колег по відрядженню, з якими я завалив в гості до маминої давньої подруги по Запорозькому кінзаводу, в село Терпіння. Була яєчня, смажена на салі, а ще домашнє виноградне вино. Колеги й досі згадують – запах сільської хати, шкварчання яєчні з жовтками червоними, ніби сонечка та ті дві тарілки…
Мамина подруга нас пригощала по-свійськи. На стіл поставила сковорідку з яєчнею – одну на всіх. Здорова, чорна, кругла – майже на весь стіл. Тут же спохватилася, що в місті до такого не приучені, й давай шукати тарілки у шафі. Витягла тільки дві. “Ой, почекайте, – просить, – збігаю до сусідки…” Ми їй кажемо: “Та не треба”. А вона: “Як же не треба, ще подумаєте, ми тут некультурні”.
Село Терпіння – неподалік від Мирного, де Кам’яна Могила. А вниз по річці Молочній, десь кілометрів вісім, Садове. Власне, там всі села садові зі знаменитою мелітопольською черешнею. Так ось, на одному з полів Садового й розташована так звана Зона Супперта.
Валентин Супперт – інженер. У 1997 році отримав дозвіл від Ігоря Богданова провести розкопки. Чи знав директор радгоспу, що саме шукав Супперт, не знаю. Але зважаючи, що швидко згодився, певно, також мав якусь користь.
Супперт методом так званої біолокації шукав підземні порожнини. Якщо по-простому, там, де ці порожнини чимось заповнені, значить, там скарб. На думку дослідника, в цих краях мало бути скіфське золото. Точніше, могили скіфських царів. І нібито, за переконанням кмітливого інженера, в кожній значно більше скарбу, аніж в гробниці Тутанхамона.
На жаль, Супперт помилявся. Могили скіфських царів – зовсім в іншому місці. І золота так щедро, як Тутанхамону, скіфи не сипали в могили. Супперту не треба було довірятися тільки твердженням деяких совіцьких вчених, зокрема, академіку Рибакову, який могили скіфських царів “перемістив” до річки Молочної. У Геродота (“Історії”, IV, §54-56) написано: “Сьома річка Герр, яка відокремлюється від Борисфена в тому місці, до котрого є відомий Борисфен. В тому місці вона починає віддалятися від нього і має таку саму назву, як і та країна. Герр, прямуючи до моря, відділяє країну скіфів-кочовиків від царських скіфів і вливається в Гіпакірис”.


Герр – це нині Новий Дніпро. Колись він був мілкуватим. На початку порогів відділявся від основного русла Дніпра (тепер Старий Дніпро) і далі тік у напрямку моря вздовж країни Герр. А країна, яка має таку саме назву, як і річка Герр – це нам добре відомий Великий Луг. Отже, могили скіфських царів нині замулені десь на дні штучного Каховського водосховища. Про це дуже докладно написано в книзі Юрія Вілінова “Хортиця – острів у філіграні епох і шляхів”, де він сумлінно співставив записи Геродота і нинішній ландшафт, особисто ходив тими маршрутами, бо батько історії все вимірював часом, який витрачався на мандри.
До речі, я заталефонував Юрі, запитав про Зону Супперта. Юра, як завжди, довго й детально пояснював, але, якщо коротко… Юра цього не сказав. Я так зрозумів. Археологія – не є пошуком скарбів.
Супперт своїм методом біолокації дійсно віднайшов підземні порожнини, склав карту тих печер. За його підрахунками – їх 18 на глибині десь 10 метрів.
Крім того, стверджувати, що карту цих підземних печер побачив на золотій скіфській пекторалі Кифішин, коли розшифровував тексти з гротів Кам’яної Могили, теж немає ніяких підстав. Бо – де за часом скіфи й де дошумерська епоха? Як кажуть, схожа свиня на коня, тільки шерсть не така.
Супперт заглибився лише на чотири метри і знайшов “плиту” – чотирикутну вапняну глибу. Подейкують, що через неї чи то якогось випромінювання з-під неї Супперт помер. Ніби-то зразок глиби досліджували фізики і прийшли до висновку, що “плита” штучного походження. Може бути й штучного. В цих краях споконвіків орудували вапняком – приміром, ті ж кам’яні баби. І не тільки вапняком – ще й піщаником. Наприклад, ті два “колеса”, що на вході до Кам’яної Могили – саме з піщаника. Я думав, що то жорна. З’ясувалося, ні. Піщаник потерся б під час обробки зерна. Жорна були з граніту. Юра вважає, що то дві монети, назразок грошей на острові Яп, що в Тихому океані на Каролінських островах.
Ймовірно, “плита” Супперта також мала якесь подібне побутове призначення.
Коли я читав в Інтернеті про аномальну Зону Супперта, звернув увагу на ілюстрації. Майже на всіх сайтах, які я переглядав, половецьких кам’яних баб на фото автори публікацій називають скіфами. Тобто уже цього достатньо, щоб зробити відповідні висновки про “наукові” доводи “порталу третього виміру” під Мелітополем, зухвалі НЛО над селом Садовим та Кам’яною Могилою тощо.
В Кам’яній Могилі та довкіллі ніяких інопланетян не було і нема. Знання, які мали давні тамтешні мешканці – то дар Божий. “Бог створив людину за образом і подобою Своєю” (Бут 1:27). Отже, Бог вклав у людину і всі знання. Після вигнання з Раю, знання людей поступово деформувалися. Деформувалися через гординю та пихатість, прагнення бути надбогами, руйнувати і відкидати Богом дане. Як наслідок, до тепер деякі вчені віддалені від Бога, фактично заново винаходять колесо… Тому красний приклад – совіцькі та нацистські науковці.
А балачки про НЛО та інопланетян – це навмисна спроба відволікти людей від нагальних справ. І зазвичай “аномальна” тема активізується в пору економічної кризи. Слабкі душі купуються на це і гинуть.

Немає коментарів: