Певний час нас запевняли, що третя частина фатімської Таємниці не про Третю світову війну. Втім, те, що відбувається зараз, дещо насторожує…
Росія зі своїми без пізнавальних знаків вояками та з новітньою зброєю вдерлася на територію України: окупувала Крим, вогнем поливає Донбас, а тепер, крім України, ще й Сирію… Біженці – Європа хапається за голову…
…Богородиця у Фатімі об’являлась у 1917 році, з 13 травня по 13 жовтня, дітям Люсії Сантос, Франциску та Жасінті Марто, через яких попросила світ молитися про навернення Росії, щоб унеможливити зло, яке загрожує всім без винятку на Землі, поросила молитися на вервиці, за кожним десятком повторюючи молитву, якої Вона навчила дітей:
«О, милосердний Ісусе!
Прости нам гріхи наші,
Позбав нас від вогню пекельного,
І приведи на небо всі душі,
Особливо ті, хто найбільше потребують Твого милосердя! Амінь!»
13 липня – під час свого чергового об’явлення Богородиця розкрила Таємницю. Таємниця тому, що попросила дітей нікому не розповідати. Ймовірно, щоб не шокувати людство…
Люсія Сантос, коли у 1943 році захворіла, протягом двох років намагалася письмово відтворити зміст Таємниці. А коли записала, заявила, що оприлюднити можна лише або після її смерті, або у 1960 році.
Повний зміст Таємниці оприлюднили після 2000 року. Перші дві частини частково друкувалися раніше, інтригувала – третя.
Люсія померла у 2005 році. Хоча подейкують, що було дві Люсії, одна померла у 1945 році, а другу вдавали за справжню Люсію впродовж 45 років…
Франциск Марто помер у 1919, а його сестра Жасінта – у 1920 році.
Із записів Люсії дізнаємося, що 13 липня у Кова-да-Ірії – Фатімі під час свого об’явлення Богородиця попередила про зло, яка зійде на світ з Росії – а це комунізм та світові війни, і коли «багато націй буде знищено…»
Революція у Росії, у листопаді 1917 року:
«…Богородиця відкрила долоні і з них вийшло яскраве світло. Здавалось, проміння проникає глибоко в землю, й ми побачили океан вогню й у цьому вогні були язики полум’я з людськими обрисами. Вони плавали в пожежі, полум’я огортало їх і виходило з них разом із хмарами диму, падаючи на всі боки – подібно до падіння іскор під час великих пожеж – серед пронизливих криків і стогонів болю й розпачу, що жахали й змушували тремтіти від страху…».
Після Першої світової війни – Друга:
«Війна закінчиться, але якщо не перестануть ображати Бога, в царюванні Пія XI почнеться друга війна, набагато гірша. Коли побачите ніч, освітлену невідомим сяйвом, то знайте, що це великий знак, даний Богом, який буде карати світ за його злочини, війною голодом і переслідуванням Церкви…».
Далі Богородиця просить молитися за навернення Росії:
«Якщо послухають моїх прохань, Росія навернеться й настане мир; якщо ні, поширюватиме свої блуди по світі, спричиняючи війни і переслідування Церкви; праведні стануть мучениками…».
Після того, як Святійший Отець (тобто Папа Римський) Росію посвятить Богородиці, «на деякий час світові буде подарований мир».
І третя частина:
«Пишу тобі, мій Боже, в дусі послуху, який мені наказуєш в особі Владики, вельмишановного єпископа Лейрії і Моєї Пресвятої Матері.
Після двох частин, які я вже представила, ми побачили з лівого боку нашої Пані трохи вище Ангела, котрий тримав у лівій руці вогняний меч, що іскрився у полум’ї. Здавалося, що воно підпалить світ. Щоправда, це полум’я гасло, як тільки стикалося зі світлом, скерованим на нього правою рукою нашої Пані. Ангел, показуючи правою на землю, дужим голосом промовив: «Покаяння! Покаяння! Покаяння!» Цієї миті ми побачили в неосяжному світлі, яким є Бог, «щось подібне до того, коли бачиш себе у дзеркалі», єпископа у білому вбранні… Багато єпископів, священників, ченців і черниць піднімалися на вершину гори, де стояв великий хрест із неотесаних балок, які були з пробкового, покритого корою дерева.
Святіший Отець, перш ніж дістатися туди, минув велике місто, що було на половину зруйнованим. Він ішов невпевненим кроком, змучений болем і стражданням і молився за душі померлих людей, котрі лежали на його дорозі. Дійшовши до вершини гори, Святійший Отець став навколішки біля підніжжя Хреста. Тут Його убили солдати, влучивши в нього кілька разів із вогнепальної зброї і луків. За ним у такий самий спосіб один за одним загинули інші єпископи, священники, ченці і черниці та багато світських людей, чоловіків і жінок, які належали до різних верств і займали різне становище у суспільстві. По обидва боки Хреста стояли ангели, кожен з яких тримав у руці кришталевий келих, до яких вони збирали кров мучеників і нею окроплювали тих, хто наближався до Бога».
«ЄС-Україна-Росія: ви думаєте, що ця війна десь далеко?»
Немає коментарів:
Дописати коментар