Бельмак-Могила, що потребує захисту від тамтешніх передекомунізаторів


На Запоріжжі селище Куйбишеве декомунізували на Бельмак, відповідно й район – Бельмацький. Стародавня, історична назва. Цей край з давніх-давен зберіг назву найвищого у Запорозьких степах пагорба – Бельмак-Могили, висота якої 324 метри над рівнем моря. Розташований пагорб у верхів’ях Бельманки, річки, що також має стародавню назву.

Про Бельмак-Могилу та про цей Приазовський край, - Лукомор’я, - складено чимало легенд. Одна з них про створення Світу, творцями якого були Змій, Вогонь та Світове Яйце. За міфом, на ознаменування цієї події був насипаний курган, що на маківці Бельмак-Могили. Цей, заввишки вісім метрів, курган археологи відносять до доби пізньої бронзи (XV-XII століття до нашої ери).
Легенди про Лукомор’я, дохристиянські та козацьки, можна переповідати безкінечно. Втім, деяким тутешнім мешканцям виявилось цього замало для обґрунтування назви селища та району. Підбуривши громаду, вони провели збори та вирішили бути Кам’янкою, мовляв, нова назва Бельмак – образлива. З цим звернулись до облради, а та - має звернутись до Верховної Ради. Тобто, виходить, передекомунізація. Даруйте на цій словесні абракадабрі. Щоб отримати назву Кам’янка, треба скасувати нову та вже затверджену Бельмак, а потім, виходить, що стару Куйбишеве перейменовувати у Кам’янку.
Хтозна, чим все це закінчиться, бо ще у травні на судовому засідання, що ініціювали активісти, які проти нових перейменувань та щоб упередити звернення до Верховної Ради, добились відводу судді. Запідозрили його в упередженості. Батько судді є одним з ініціаторів перейменування Бельмака у Кам’янку. Наразі невідомо, коли буде назначений новий суддя, а отже й дата судового засідання.
А поки що активісти намагаються переконати передекомунізаторів, що Бельмак – це необразливо, а, скорше, навпаки, що треба любити свій край, знати його історію. А також доводять, що Бельмак – туристично привабливий край, чому свідчення й ці світлини.







На території Запорозького степового краю розташовані три високих пірамідальні гранітні пагорби, що являють собою вихід кристалічних порід Українського щита. Це Бельмак-Могила, Токсак-Могила, або її ще називають Сива-Могила, та Корсак-Могила. Розташовані вони одна від одної на значній відстані та утворюють трикутник.
Бельмак – найвища, 324 метри. Сива Могила – 307 метрів. Північний горб Корсак-Могили – 133 метри, інші п’ять пагорбів - нижчі.
Всі троє, ніби зуби карієсом, "виїдені" кар’єрами. Бельмак-Могила з трьох боків оточена гранітним кар’єром Придніпровської залізниці. Токмак-Могила – Новополтавським гранітним кар’єром. На Корсак-Моглі видобували залізну руду, перерили шурфами та кар’єрами.

Автор світлин: запорізький офіцер-військовик Леонід Кирилаш.
Опубліковано на biznesoblast.com

Коментарі