Меч Святослава

Меч часів Святослава – безумовно, унікальна знахідка, цінний музейний експонат. Втім, достеменно не відомо, чи належав він Святославу, або комусь із княжої дружини.
За інформацією дослідників, меч подібний до п’яти мечів, віднайдених у 1928 році поблизу Кічкаса, коли розпочали будувати Дніпрогес.

На мечі є тавро майстра: «ULFBERHT».

Меч виловив на вудку запорізький рибалка Сергій П’янков. За його словами, хотів відразу ж викинути залізяку, замахнувся, аж тут звернув увагу на сусідів-рибалок, які вилупили на нього очі. Тоді лише збагнув, що у нього в руці меч… Рибалок можна зрозуміти, бо таке треба було бачити – стоїть мужик у човні з піднятим мечом, як Чапаєв на коні…
Це сталося на Старому Дніпрі, навпроти Чорної скелі, де, власне, за історичними переказами, печеніги влаштували засідку на Святослава, з луків буквально розстріляли певну частину княжої дружини.
Від Чорної скелі до Кічкаса, й ще декілька десятків кілометрів далі вздовж Дніпрових порогів – Святослав відбивався, загинув і був похований навпроти Хортиці – це або там, де пам’ятник Леніну, або, де нині пам’ятник Святославу, на Набережній.
Дмитро Яворницький вважав ймовірним місцем загибелі Святослава – поріг Ненаситець, там же ще у 1913 році встановив пам’ятну табличку (нині поріг затоплений, табличку поцупили).
А тепер про дурні знаки. Рибалка П’янков виловив меч 7 листопада 2011 року. За його словами, меч вийшов із води. Лезом вгору. Як розповідають музейники, згодом з концертом на Хортиці була Ніна Матвієнко, і коли дізналася про «улов», зарепетувала, мовляв, викиньте його туди, звідки взявся, меч з води – дурний знак, на війну…
Крім того, Янукович, який тоді уже був при владі, цим «уловом» аж ніяк не зацікавився, хоча сенсацію з мечем роздули його регіанали. А ось Ющенко, судячи зі всього, дуже хотів, щоб цей меч лишився в Києві… Меч експонували у столиці, а потім затримали повернення на Хортицю…
І ще – меч вийшов з води там, де пірнув Перун. Пірнув і не випірнув… Володимир, коли хрестив Русь, скинув Перуна з київських гір у Дніпро. За легендами, подолавши Дніпрові пороги, Перун пірнув саме там, де печеніги влаштувала засідку батькові Володимира Святославу, навпроти Чорної скелі Хортиці…
Але й це ще не все. Знову ж таки, за переказами, у Івана Сірка був меч, який належав Святославу. (За деякими іншими свідченнями, два мечі Святослава.)
Іван Сірко перед смертю наказав: «Як настануть лихі для Україні часи, відкрийте мою домовину, візьміть мою правицю та йдіть з нею до бою!»
Малося на увазі, правицю з мечом Святослава.
Де нині правиця Івана Сірка, не відомо. Але за народними переказами, там де його правиця, там й меч Святослава.
Не тільки правиця, але також достеменно не відомо, де могила Івана Сірка, бо той кістяк, що нині у Капулівці, має дві руки, а московська реставрація обличчя по черепу, нагадує більше ординця…
Старі люди кажуть, що правиця Івана Сірка там же, де й Перун, скинутий Володимиром з київських гір…
Дехто проводить паралель меча Святослава з мечем Арея, мовляв, символ України і тра-ля-ля тополя. На цю тему чимало різних сайтів, якщо є бажання, можна пошукати через Google.
Але, разом з тим, варто почитати й «Меч Арея» Івана Білика, про Богдана Гатилу – Аттілу та гунів…
А ще й Геродота.
Скіфи не споруджували храми. Лише раз на рік, ймовірно на весняне сонцестояння, насипали курган-могилу, а зверху встановлювали меч. Причому меч, який тривалий час не був у бою, і окропляли його ворожою кров’ю, щоб бути непереможними…
Можливо, музейний меч, так званий Меч Святослава, виловлений П’янковим, таким же чином потрібно оживити, щоб він з дурного знаку – знаку війни – перевтілився на знак перемоги…