Цибулячий пиріг

Як не крути, а 29 червня – Петра й Павла…
Не нервуйте, 12 липня також приймаю вітання і подарунки.
Вирішив на завтра спекти цибулячий пиріг. Він дуже добре йде під горілочку. Ну, звісно ж, не завадять сальце та малосольні огірочки.

Останній раз такий пиріг пік років двадцять тому, тобто ще до прийняття Конституції… Не знаю, можливо, в тому, що ось, знову відважився, є щось знакове – позитивне – в масштабах держави.
А в масштабах пирога – все просто.

Начинка. На не промащеній олією сковорідці тушкуємо цибулю. Щоб «вбити» запах, можна покришену цибулю потримати у гарячій воді, але я цього не робив, бо цибулячий пиріг має пахнути цибулею.
Далі – тремо два плавлених сирка, плюс, два яєчка.
Додаємо відтушовану і охолоджену цибулю, і перемішуємо, а потім драємо сковорідку – під пиріг.
Тісто. Борошно розтираємо з 50 грамами маргарину, додаємо сметану, змішуємо. Розділяємо на дві частини. Робимо нижній лепеник і кладемо на сковорідку, перед цим змащену або маргарином, або соняшниковою олією.
Зверху насипаємо начинку і покриваємо другим лепеником, і в духовку.
Готовність я по запаху визначаю. Цей у мене пікся десь близько п’ятдесяти хвилин.
Перед вживанням охолоджуємо. Мій на завтра, так що ще встигне.
Щоправда, щоб сфотографувати, відрізав шматок, і покуштував – нормально, пиріг вдався. Залишилося дочекатися завтра.