Звернув увагу, що на Хортиці Петрів батіг росте тільки там, де є якісь ознаки людської присутності.
А ось в степовій частині острова, де людей майже не буває, – жодної квіточки.
Тож, правду кажуть, що 12 липня (29 червня) апостол Петро обходить Землю, і там де він проходить – виростає Петрів батіг.
І ходить він не просто так, аби походити. А йде до людей.
Думаю, апостол проповідує – застерігає від небезпеки. Ось, зокрема, не випадково ж будмайданчик нових мостів через Хортицю тепер так рясно всіяний Петровими голубими квіточками.
Тут після візиту проФФесора, знову активували роботи.
То будова стояла без руху.
А це загуркотіла.
Причому відлуння земснаряду чути далеко, аж в плавнях (за 5-7 км). Острів здригається.
Ні, це треба відчути – коли під ногами земля буквально здригається за кожним разом, коли тим земснарядом пробивають дірку (чи що вони там роблять, не знаю, але монотонно).
А ще я переконаний, що, коли через Хортицю пустять цю нову потужну залізнично-автотранспортну магістраль, гаплик острову.
Від Хортиці уже зараз мало чого залишилося. Гегемони (чи гігімони, не знаю, як назвати цих індустріальних страїтєлєй будущєва) довершують справу зі знищення будь-яких ознак цієї сторінки історії України.
Нагадаю, розпочав російський цар Петро Перший у 1710 році. Далі була Катерина Друга. Тільки після приборкання Хортиці росіянами була повністю окупована Україна. Потім – совіти зі своєю греблею затопили пороги і Великий Луг, а острів перетворили на місце масового відпочинку трудящіхся-гігімонів… Тепер тутешній мер Карташов з проФФесором перетинають острів мостами – потужною транспортною магістраллю…
Але ж! Не буде Хортиці – не буде й України!
…Може, ті Петрові батоги виростають там, де апостол Петро плакав?
Бо на слова і переконання тут уже немає ніяких сил – навіть божих…
Немає коментарів:
Дописати коментар