А ось і я – в яру, за бажанням можна розгледіти…
Маршрут був чималенький – понад берегом Старого Дніпра до плавнів, а звідти на Зорову могилу… Зі мною була панянка, пару років тому обіцяв зводити на латаття, і ось нарешті дійшли…
Дивина.
«Неправильний прапор» у плавнях.
Протовче.
Символ Запорозького краю.
А це фрукт – плід жовтого латаття.
Святилище III-II тисячоліття до нашої ери, воно вельми подібне до того, що на Брагарні.
Половець – за всіма правилами: на кургані і з головою коня.
Скіф, копія найстарішої скіфської скульптури, віднайденої на околиці Ольвії (нині Миколаївська область), V століття до нашої ери.
А пташка на його голові – з нашої ери…
Половчанка.
Зорова Могила… Нижче світлина – вигляд на Запоріжжя з цієї гори… Як у нас тепер кажуть, Ахмєтов кочегарить. Це ще й помірно димить…
І щоб на позитиві закінчити цей фотозвіт – пам’ятник писанці, до речі, найперший в Україні…
Вважають, що це енергетично сильне місце, тому тут людей завжди багато, сьогодні зокрема один за другим під’їжджали весільні кортежі…
Люди прагнуть щастя.
Немає коментарів:
Дописати коментар