Іван Сірко – герой Франції

Наразі не відомо, де похований Іван Сірко.
За переказами, йому, згідно із заповітом, відрубали правицю, а те тіло, яке у могилі, має обидві руки…
Втім, мені було не зрозуміло, з якого переляку (з 1966 року) совіцька влада раптом почала шанобливо ставитися до цієї могили.
З’ясувалося, всьому причина Шарль де Голль…

У 1680 році Івана Сірка поховали біля Чортомлинської Січі (нині село Капулівка Нікопольського району, що на Січеславщині). Згодом вояки Московії декілька разів намагалися знайти могилу славетного отамана, перекопали і фактично знищили козацьке кладовище...
Козаки відновили, та одну з могил упорядкували, як місце поховання Івана Сірка. Втім, за переказами, справжню могилу тримали в секреті, і навіть декілька разів переховували…
Уже за совітів, коли утворили Каховське водосховище, штучне море підібралося до козацького кладовища, берег поступово обвалювався, а разом з ним йшли під воду й останки запорожців. Але тим ніхто не переймався. І ось, неждано-негадано, у 1966 році, до Капулівки прибули якісь люди з Києва (не то військові, або кагебісти), поспіхом причепурили могилу Івана Сірка, а довкола повтикали в землю кущики та деревця…
За інформацією Алли Пелехової та Віталія Шевченка, у 1966 році на запрошення голови президії Верховної ради СРСР М.Підгорного з великим офіційним одинадцятиденним візитом до Москви прибув президент Франції Шарль де Голль. Крім совіцької столиці, високоповажний гість також відвідав Ленінград, Волгоград, Новосибірськ та Київ.
Тільки-но прибувши до Києва, перше, що сказав:
- Я хочу побувати на могилі Івана Сірка, національного героя Франції.
Тодішні керівники України, перший секретар ЦК компартії Петро Шелест та голова ради міністрів Володимир Щербицький завмерли від несподіванки…
Гостя відправили до готелю, відпочити з дороги. А тим часом, Шелест і Щербицький викликали до себе істориків з Академії наук та командування Київського військового округу.
Від істориків з’ясували, де та могила – «героя Франції», а військовим дали завдання – негайно створити парк довкола могили.
Прибувши до Капулівки, Шарль де Голль попросив зупинити машину за кілометр від могили, і разом зі своєю дружиною Івонною пішов до Івана Сірка…
Вони йшли велично і урочисто, особисто несли квіти на могилу славного отамана Запорозької Січі Івана Дмитровича Сірка…
Певно, завдяки цьому візиту, уже через рік, у 1967 році, щоб врятувати від нищівного штучного моря, могилу перенесли трохи далі, Івана Сірка переховали…

Запорожці на чолі з Іваном Сірком на боці Франції брали участь у знаменитій Тридцятилітній війні (1618-1648 роки).

Після затяжних битв до краю виснажена Франція у 1644 році звернулася по допомогу до Польщі. Король Владислав IV вагався. І тоді посол Франції у Варшаві граф де Брежі за дорученням фактичного правителя країни кардинала Джуліо Мазаріні найняв 2500 козаків. У жовтні 1645 року запорожці на чолі з Богданом Хмельницьким, Іваном Сірком та старшиною Солтенком були перевезені Балтійським морем з Гданська до Кале. Пізніше вони взяли участь в облозі іспанців у Дюнкерку, фортеці яка була ключем від Ла-Маншу. Причому, уже тоді Іван Сірко командував полком. І саме він запропонував, всупереч усім законам військової науки (досвід взяття Кафи, Трапезунда, Синопа став у пригоді) уночі, коли темно, підійти до Дюнкерку з боку моря і увірватися до центральних фортів фортеці Дюнкерк. Так і зробили. Неприступна фортеця впала.
До речі, це так вразило кардинала Мазаріні, що він направив у Дюнкерк одного з найкращих художників і скульпторів Франції того часу Калло. І той створив два бюсти Сірка. Один знаходиться в Луврі у Парижі, а інший стоїть на центральній площі в Дюнкерку…
І ще, що стосується зустрічі Івана Сірка з д’Артаньяном. Підтверджень тому нема, хоча таке цілком ймовірно…