Минулі два дні нічого не їв, і навіть не пам’ятаю, чи хотів їсти…
Сьогодні зранку, на сьому годину, поїхав до лікарні, потім на дев’яту до церкви, після знову до лікарні, на вибори також сходив… А після цього всього вдома відчув, що треба щось пожувати… Щоправда, перед тим, як насить своє чрево, ще поправ те, що приніс з лікарні.
Щодо страв. Це дуже просто і смачно.
Значить, ставлю чайник на вогонь. Поки вода нагрівається, чищу картоплю: чотири-п’ять картоплин.
Вода закипіла, наливаю її в каструлю з картоплею. Ще додаю частинку цибулі, іншу кришу для піджарки. Також додаю лавровий лист, зелень, можна моркву… ну, що є під рукою.
Картопля вариться дуже швидко, тому тут же підсмажую на олії покришену цибулю.
В чашку зливаю юшку. Підсмаженою цибулею заправляю картоплю та юшку, на сковорідку розбиваю яєчко, але не на вогні, воно й так спечеться.
І маю: у чашці – суп, на тарілці – пюре з яєчком.
На все це, як уже сказав, треба двадцять хвилин.
Заварив ще й каву…
Не знаю, яким дивом у п’ятницю, тринадцятого, затримався і не вийшов з дому раніше. Збирався на Хортицю допомогти хлопцям відтворити зруйноване святилище на Брагарні.
Все сталося раптово, довелося мамі викликати карету медичної допомоги…
Коли вчора побачив на світлинах відновлене святилище на Брагарні, сприйняв, як добру вісточку – значить, все буде добре. Брагарня – це дуже велика сила.
Відновлене святилище, що на Брагарні,
автор світлини Свидрань Микола Jaroslaw Анатолійович (+83 світлини).
P.S. Поділився рецептом «два в одному», бо вчора у ГаліП на блозі бачив пиріжки, і згадку про мене. Приємно. Дякую!
Немає коментарів:
Дописати коментар