301-й день… найкоротший

 

День зимового сонцестояння – найкоротший, надалі й ночі ставатимуть коротшими…

Злякали їжака голою сракою… Російські загарбники гатять по інфраструктурі – намагаються знеструмити всю країну… Певно, вважають, що таким чином зможуть налякати… У новинах пишуть, що росіяни мають намір до новорічних свят занурити Україну у темряву… Без електрики, а значить – без тепла, води, каналізації… Угу! Авжеж, ми так і злякались. 

296-й день… ліквідовано 97270 російських вояків

 

Загальні бойові втрати російських окупантів з 24 лютого по 16 грудня - 97270 осіб, з них 680 - за останню добу.

294-й день… 96 тищ укайдоханих кацапів

 

Загальні бойові втрати росіян з 24 лютого по 14 грудня орієнтовно склали 96000 (протягом останньої доби 740) осіб. 

292-й день… знищено 94760 російських загарбників

 

За минулу добу Збройні сили України знищили 620 окупантів, кількість вбитих російських загарбників з початку повномасштабного вторгнення (з 24 лютого 2022 року) склала 94760 військових. 

289-й день… незламні оптимісти

 

Сьогодні у запорізькому Центрі журналістської солідарності, що діє в прес центрі Спілки журналістів Запорізької області, відбувся досить таки цікавий тренінг незламаних оптимістів. Йшлося про газету, що першою вийде на деокупованій території нашого краю.

288-й день… Гаврилівна об’явилась

 

Останній раз спілкувався, не пам’ятаю, десь наприкінці весни. Потім, скільки не телефонував, марно. Телефон мовчав. 

273-й день… вціліло вікно, і спогади

 

Вночі було чути вибухи – близько другої ночі. Це за кілька десятків кілометрів від нас. Російські окупанти розбомбили ракетами лікарню… Кацапи влучили у пологове відділення. Загинуло дводенне немовля. З-під завалів врятували матір, а також двох лікарів…

266-й день… совкове

Вчора біг через парк. Людей небагато. В основному літні – на лавочках сидять, спілкуються. Мимохідь чув про що говорять – лише фрази. Але й того було достатньо, щоб компостувати собі голову вже другий день.

210-й день… Зоряний хлопчик малює війну

У нашого зоряного хлопчика Макса сьогодні день народження. Святкував він своє одинадцятиріччя у колі друзів – із запорізькими журналістами і рятувальниками. У подарунок отримав іграшкового Патрона, наплічник і смаколики.

185-й день… Містика

Минулої ночі було 16 прильотів…

Бухкало майже поряд біля мене. Коли бухкає, кімнати освітлюються так, хоч голки збирай. Весело… 

Заснув під ранок. О дев’ятій розбудив телефонний дзвінок…

119-й день... Дивина

 

Здибав Дивину у парку… Зрадів, і водночас засумував - уявив собі, яка краса зараз на Хортиці… Там зараз, напевно, повсюди квітне Дивина в обіймах ковили…

118-й день... Дубовий гай

 

Й не планував, та мій велоконик завіз мене сьогодні у Дубовий гай…

68-й день… весна підбадьорює

 

Поки фоткав квіточки, підслухав розмову бабусь, які сиділи на лавочці неподалік. Переймались тим, що війна, якщо станеться диво, закінчиться до кінця року, проте, скорше за все – на роки…

45-й день… квітне квітень

Повітряні тривоги одна за одною… З п’ятої ранку… зачастили, з невеличкими перервами…

У перерві між сиренами вискочив на вулицю – сфоткати абрикос…

24-й день… лютий березень

 

Вночі - сніг, вдень – сонячно…

Хортиця: Зловіще віщування на дні кам’яного "мішка"

Змії на Воздвиження уходять глибоко під землю – на зимову сплячку – аж до Благовіщення…
Ходив сьогодні перевірити, чи всі сховались.

Як хана Іслам-Ґерая радянська влада зробила зрадником

Монографією "Кримськотатарське військо у Берестецькій битві (додатково про так звану "зраду хана")", автор якої Дмитро Чобіт, днями поповнилась бібліотека Національного заповідника "Хортиця". Ці унікальні дослідження науковця привідкрили таємницю щодо трагічної депортації кримських татар у травні 1944 року.

Запоріжжя. Третя річниця Революції Гідності

Трон зібрали на передовій з уламків розірваних снарядів російських окупантів. Він нагадує трон із серіалу “Гра престолів”…

Хортиця. Олена Степова

Показав Олені Степовій Хортицю…

Покровський ярмарок сто років тому і тепер: бенкет під час війни

У ці дні сто років тому, у жовтні 1916-го, у повітовому місті Олександрівську (нині Запоріжжя), не зважаючи на Першу світову війну, велику кількість біженців та евакуйованих, катастрофічне збіднення місцевого населення, антивоєнні страйки тощо, Покровський ярмарок “шумів і гудів” майже тиждень з ранку й до пізньої ночі, як й щорічно до цього.