Вербну неділю запоріжцям зіпсувала місцева юрба сепаратистів. Хтозна, що буде на Великдень, але городяни готові дати відсіч зрадникам з георгіївськими стрічками, так званим колорадам.
Минулої неділі, поки тривав традиційний Майдан біля обласної ради, на протилежному боці міста, біля міської ради, зібралися «колоради» із закликами до антиконституційних дій. Крім того, напередодні була розповсюджена інформація, що «колоради» разом із «зеленими чоловічками» мають намір захопити адмінустанови. Тож, Майдан вирішив унеможливити їхні дії і всім миром посунув до міськради. На перепоні стала міліція. «Колоради» поводилися нахабно, насміхалися над майданівцями, розмахували імперським прапором, викрикували: «Ленін – наш герой!» та гукали «Беркут». У відповідь запоріжці стали шпурляти у «колорадів» спочатку яйця, потім пакети з борошном, молоком, сіллю…
Облога тривала кілька годин. Продукти летіли безперестанно і згодом юрба «колорадів» буквально була вимощена тістом – борошно змішалось з розбитими яєчними жовтками і киселем звисало з їхніх пик та одягу…
Уже, коли стемніло, за допомогою священиків «колорадів у тісті» відвели до відділку міліції, а там, як інформують правоохоронці, їх «перевірили і відпустили», а також «попросили відмовитися від сепаратистських намірів».
Тепер через соцмережі «колоради в тісті» погрожують помститися…
Хтозна яким буде Великдень. На душі неспокійно, адже, крім місцевих «колорадів», за кілька десятків кілометрів, у сусідній Донецькій області, уже розгулюють «зелені чоловічки», певно, там місцевому населенню бракує яєць…
Щоб не сталося, а на Великдень сумувати гріх.
Сьогодні випадково потрапив на унікальну виставку писанок. Тут можна було не тільки познайомитися з розмаїттям писанкарства, а й власноруч створити свою писанку.
Виставка діє в обласній бібліотеці. В експозиції – писанки з колекції Наталії Бабенко, запорізької майстрині із зернової писанки.
Свою колекцію Наталя збирала понад 15 років – це близько ста писанок та декоративних яєць різних стилів та технік виготовлення, залежно від регіонів України. Зокрема, традиційні, дерев’яні та шкіряні писанки з Івано-Франківської області, декоровані нитками з Донецька, «травлені оцтом» зі Свердловська, що в Луганській області, «трипільські» з Київської області, «різьблені» з Рівного, лемківські, полтавські, тернопільські, вінницькі «дряпанки», а також мальованки з Угорщини та караковані писанки із Сербії…
Писанки з Київщини та Коломиї.
Традиційні писанки із села Космач.
«Трипільські» писанки.
Писанки з Коломиї та декоровані нитками з Донецька.
Ліворуч – солом’яне декоративне яйце зі Львова.
Традиційні писанки з Івано-Франківської області, праворуч біля кошика – керамічна писанка.
Зернові писанки Наталі Бабенко, а також керамічна писанка з Рівного (велика, праворуч).
Ці та далі – Наталині писанки, створені із зерен. Треба зважити, що зерна не підфарбовані, вони такі, як є. Тобто ніякої хімії, винятково природній матеріал.
Зернові писанки Наталі Бабенко.
Зернові писанки Наталі Бабенко.
Мистецька писанка Наталі Дребот з Рівного.
Ліворуч – мистецька писанка Наталі Дребот, посередині – шкіряна писанка із села Космач, праворуч «дряпанка» Тетяни Мороховець з Могильов-Подільського, що у Вінницькій області.
Після перегляду такої краси, звісно, виникає бажання й самому спробувати. Відвідувачам виставки допомагали опанувати писанкарство волонтери із запорізького соціального центру «Проміння» на чолі з Назаром Краївським. Що з того вийшло, сподіваюся, побачимо у неділю – у кошиках запоріжців на Великдень. А поки що фото з цього навчального захоплюючого процесу.
Наталя Бабенко (праворуч). Особисто я колись давно вчився – прабабуся мені допомагала опанувати техніку малювання воском. Але більше подобаються крашанки – перш за все тим, що їх можна з’їсти.
Немає коментарів:
Дописати коментар