Повітряні тривоги одна за одною… З п’ятої ранку…
зачастили, з невеличкими перервами…
У перерві між сиренами вискочив на вулицю – сфоткати абрикос…
Абрикос квітне на тепло, а отже… життя триває.
Не хочу нічого говорити про російських загарбників… Кацапи,
нелюди…
Останні кілька діб наспівую собі Ой, у лузі червону калину…
Немає коментарів:
Дописати коментар