Смерть московським окупантам - на картах...
Про це уже розповідав. Так що не новина, але приємно було побачити у плавнях на мапі Великого Лугу. Авжеж – обнадійливий напис. Й не тільки це, Хортиця сьогодні навіть мене приємно здивувала. Неперевершена краса.
На Хортицю потрапив завдяки нашим запорізьким волонтерам - попросили показати острів пані Тамарі з Коломиї. З нею були пані Людмила та її батько за кермом авто. Маршрут - від плавнів через Зорову Могилу до Чорної Скелі. Можна сказати, наша гостя побачила всю Хортицю. Щаслива і смілива – навіть видерлась на сторожову вежу…
Ну, а тепер – Хортиця. Почали ми мандрівку з плавнів…
Далі – Зорова Могила… Тут на кургані здибав дикі тюльпани…
На завершення – урочище Чорної скелі… Море червонокнижних квітів… Прикро, дикі тюльпани уже відцвіли, зате їм на зміну з’являються дикі півники. Поки що фіолетові і голубі. Отже, завтра-післязавтра тут будуть й інших кольорів.
Цвіте сон-трава… А вужі грають весілля. У плавнях птахи кохаються, а тут змійки - весна.
А це відео з плавнів…
P.S. Певно, гостей забалакав. Пані Людмила сказала, що це новий анекдот: "Піти на півгодинки з Петром на Хортицю" (наші певгодинки тривали півдня, з 8-ї до першої години), але їй, схоже, сподобався вислів Анахарсіса, що я цитував - "Я вільний від усього того, через що більшість людей у трудах"…
Немає коментарів:
Дописати коментар