У Пологах у мене було трохи більше години, щоб пробігтись містом…
Гарне, затишне містечко. Тихе, привітне, а ось, про Перлину ніхто нічого не знає. Скільки не питав у людей, яких зустрічав на вулицях, безрезультатно. Навіть районне та міське начальство, тутешні керманичи, у відповідь – нічим не могли зарадити.
Все, що я хотів, побачити місце, де був будинок, в якому народилася Перл, донька пологівського кравця Семена Карповського. Вона ж - Поліна Семенівна Жемчужина, дружина Молотова…
Наскільки мені відомо, будинок єврейської сім’ї Карповського був біля синагоги.
Синагога зберіглась, але будинок Карповських не вцілів. Це мені підтвердили у Пологівському районному краєзнавчому музеї.
До речі, музей – вартий уваги. Перл – жахливе совіцьке минуле, можливо, й добре, що про нього не знають. Або не знали, не знали та забули…
Зважаючи на музейні експонати, Пологи – історично цікаве місто, та й в цілому весь район. На його території – три сотні курганів, Кінські Роздьори, гончарство…
Після музею зустрів літнього чоловіка. В його садочку – море тюльпанів. Він сам їх вирощує… Познайомились. Пан Вагіс. Працював фотографом газети "Пологівькі вісті". До речі, як він сказав, назву та логотип він придумав і намалював. Показав свою колекцію ескізів, що свого часу використовувались для оформлення будівель, виставок, дошок пошани тощо.
Звернув увагу на поєднання Тараса Шевченка із совіцькою буденністю… Дивні були часи. Певно, тепер цього не зрозуміти…
Пан Вагіс запросив до квартири і… Фактично, це картинна галерея. Він з молоду робить копії відомих картин. Причому, професійно.
Його дружина нещодавно померла, він тепер один. Сини – один у Мелітополі, другий – у Запоріжжі.
Серед картин – на стіні, аж під стелею, портрет дружини, а поряд малюнок квітів, що він, ще парубком, намалював для своєї коханої… Й спогади, спогади, спогади…
Далі все це – на світлинах…
Немає коментарів:
Дописати коментар