Моя хата скраю - першим ворога стрічаю

Сьогодні у церкві благословляли дітей на навчання…

Коли закінчиться війна?

Витягнув з кишені, щоб показати вервечку, а вона ніби жива – як пташка, злякай і полетить…
Принаймні, мені так здалося.

Хортиця. За крок до осені

А ось і я – в яру, за бажанням можна розгледіти…
Маршрут був чималенький – понад берегом Старого Дніпра до плавнів, а звідти на Зорову могилу… Зі мною була панянка, пару років тому обіцяв зводити на латаття, і ось нарешті дійшли…

Свято на чужині...

Про це свято на чужині, якщо цікаво, можна почитати в архіві – серпень 2013 року.
Тоді у всьому відчувалося, що з Кримом якісь негаразди… Але навіть у страшному сні не могло привидітись, що буде війна, що Крим загарбають російські окупанти, а слідом зі своєю новітньою зброєю сіятимуть смерть на Донбасі…
Зі всього, що залишилося у пам’яті – Ялта на Спаса, 19 серпня, греко-католицька церква – єдина, де служба українською мовою… Мама вмостилася у другому ряду, ближче до вівтаря…Прийшла тітка і заявила, що це її місце, образила… Мама мовчки поступилася місцем. Почалася служба, мама плакала в кутку церкви, а на неї зі стін дивилися святі і мовчали…

Меч Святослава

Меч часів Святослава – безумовно, унікальна знахідка, цінний музейний експонат. Втім, достеменно не відомо, чи належав він Святославу, або комусь із княжої дружини.
За інформацією дослідників, меч подібний до п’яти мечів, віднайдених у 1928 році поблизу Кічкаса, коли розпочали будувати Дніпрогес.

Де народився, там й згодився

Про «строй позора» уже розповідав тут, на болозі, щоправда, потім видалив… Але, зважаючи на нинішні події, воно мені «свербить», тому мушу повторити.

Хортиця. На дні Січової Брами та витівки довкола підзабутого святилища

Соняшник – прямо над Змієвою печерою… Це над тією печерою, де живе змієнога діва Єхидна, мати Скіфа… Це був певний знак на початку маршруту.

Хортиця. Танок вужа

Сьогодні у вужів рибний день. Один за другим тягали на берег рибку – вони її їдять на березі.
Застав вужів якраз за сніданком… з танцями.

Хортиця. Фотографуємось на щастя

Зазвичай фотографуються на пам’ять, а на Хортиці – на щастя, тому що це Хортиця… Сьогодні водив на Хортицю знайомих по церкві. Маршрут – для початківців. Витримали, в тому числі й мою балаканину. Щоправда, уже наприкінці підйом з балки Молодняга на гору – був останньою краплею, захекані попадали… Але ж щасливі!

Блакитний Місяць

Once in a Blue Moon, або, як у нас кажуть, після дощичку в четвер, тобто ніколи. Хоча бувають й винятки. Зокрема, коли на календарний місяць випадає два повних Місяці, другий називають Блакитним – Blue Moon.
У липні повний Місяць був другого числа, і ось, сьогодні, тридцять першого.
Останній раз таке було у серпні 2012 року, наступний – у січні 2018 року.
А на «переломі» 2018-19 років Україну очікує надзвичайно важкий час…

Хортиця. Липень...

Ось, і закінчилася моя десятиденна відпустка. Ніби-то відпочив, відволікся від… Ай, хай їм грець – тим відволікальникам…
У мене ще липень – і Хортиця. А це щаслива можливість зануритися у аромати трав і тишу…

Хортиця. "Кіборги" крізь віки

Презентована навесні у Києві виставка «Воїн крізь віки» мандрує Україною, відсьогодні вона у Запоріжжі, на Хортиці.

Хортиця. Змій з язичком

Запорозький змій, він й справді – золотий, очей не відірвати – так гарно виблискує на сонці.