Золото скіфів

Справжнє скіфське золото експонують в запорізькому музеї дуже рідко. З питань безпеки такі виставки, зазвичай, тривають лише один день.

Як на легендарній Хортиці сакральність перетворили на козацьку “перемогу соціалізму”

Історично, за всіх часів і народів, за винятком кількох останніх сторіч, Хортиця була островом святилищем, сакральним місцем, куди люди приходили поспілкуватися з Богом (як би вони його не називали).

"Брехунець" чверть століття тому

Рівно чверть століття тому "гримнув" Серпневий путч: чинний президент тоді ще СРСР Михайло Горбачов був заблокований на урядовій дачі в кримському Форосі, вулицями Москви каталися танки з "зеленими чоловічками", а у Кремлі група високоурядовців-заколотників під спільною назвою ДКНС - Державний комітет з надзвичайного стану - або, кальковано з російської "ГКЧП" намагалися всіх переконати, що влада тепер у них.
На Запоріжжі у ці дні, з 19 серпня 1991 року, обласне радіо випускала в ефір передачі чітко за розкладом, не змінюючи запланованої тематики, наче нічого надзвичайного не сталося, що кардинально відрізнялося від вимог того самого московського "ГКЧП". І стало одним із не багатьох ЗМІ, які наважилися йти всупереч "генеральній лінії".

“Червона Рута” – не отрута!

У ці дні чверть століття тому, з 8 по 18 серпня 1991 року, у Запоріжжі відбувся другий фестиваль “Червоної Рути”. Після першого, чернівецького, 1989 року, запорізький буквально шокував його організаторів та учасників. Здавалося, місто ніби вимерло. Ніде нікого. У палаці спорту “Юність” та палаці культури “Жовтневий”, де проходили конкурсні тури фестивалю, серед глядачів місцевих мешканців майже не було. Заключний гало-концерт на стадіоні “Металург” запоріжці також проігнорували, або ж побоялися на нього прийти. Певно панівні на той час “червоні директори” доклали максимум зусиль, щоб пролетарська народо-маса індустріального міста не посунула слухати пісні “бандерівців”. Ймовірно, саме тому бракувало й реклами “Червоної Рути”. Було лише декілька розтяжок над проспектом Леніна, а також біля “Юності” та “Жовтневого” афіші, на яких оголошення про розклад фестивалю невідомі місцеві аматори замалювали словами: “хохли”, “бандерівці” тощо.

Отаман-зрадник лишив по собі могилу-пустушку та дубовий гай

Сьогодні, 17 липня, виповнюється 150 років з дня смерті останнього кошового отамана Задунайської Січі Йосипа Гладкого.

Сльози із соплями по знищеній Запорозькій Січі

Запорізький міський парк Дубовий гай. Ще у шістдесятих роках минулого століття тут налічували сотню старих дубів. Тепер їх наполовину менше.
250-270-річні дуби ростуть рядами. Зважаючи на це, за припущенням запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, ці дуби посадили запорозькі козаки: або у 1734 році, коли вийшли з-під хана, або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, повернувшись з-за Дунаю. У будь-якому разі, саджали дуби козаки в пам’ять про знищену Запорозьку Січ, і за переказами, зі сльозами на очах...

Запоріжжя започатковує нью-йоркський стиль

Зовнішні непривабливі споруди старого млину перевтілюють у новітній мистецький об’єкт.

Запоріжжя. День вишиванки

Як на мене, це добре, що запоріжці у собі відновлюють себе – своє коріння…

Запоріжжя. День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Мітинг на запорізькому майдані Героїв Революції Гідності…

Книга про антирадянський супротив Запорожжя

Книгу “Запоріжжя і запоріжці у боротьбі за незалежність України: героїчне XX століття” презентував сьогодні, 27 квітня, її автор, кандидат історичних наук, директор запорізького науково-дослідного центру “Спадщина” Юрій Щур.

Розквітла Груша Шевченка

Спекотними серпневими ночами під цією грушою у альтанці ночував Тарас, коли гостив у старого козака на Запорожжі.

Сопілка оберіг запорожців

Євген Жаворонков – відомий сопілкар Запорозького козацтва, розмовляв сьогодні з ним на відкритті фотовиставки «Бойовий шлях сучасного запорозького козацтва».

Запорізькі воїни отримали державні нагороди

Запорізькі воїни, які повернулися з АТО, нагороджені орденом “За мужність”, медалями та посвідченнями учасників бойових дій.

Запоріжжя окуповане гітлерівцями: «Кладовище героїв»

У 1942 році за наказом Берліна у всіх великих містах були обладнані кладовища вояків, які загинули в боях 1941-1942 років, або померли в шпиталях. У Запоріжжі такий цвинтар розмістили в центрі, на Соборній площі, на місці, де був Покровський собор, знищений в тридцятих роках комсомольцями. Назвали «Кладовище героїв». Це щоб містянам щодня нагадувати про «визволителів».

«Солдатські матері» відправили на фронт лазню

Це не просто лазня, а шикарний банно-пральний комплекс, запевняє директор запорізького благодійного фонду «Солдатські матері» Людмила Пєчуріна. Лазня оснащена парилкою, пральною машиною і душовою. Є насос та підігрів. Корпус добре утеплений, може витримати до 30 градусів морозу.

Вставай, Запоріжжя, вставай!

Марія Іванівна Лихвар - знаменита запорізька бабуся з в'язаним прапорцем, яка стала символом Революції Гідності.

Демонтаж совка

У Запоріжжі уже демонтували кілька совіцьких пам’ятників: Орджонікідзе, Дзержинському і Кірову, на черзі - Ленін.

У Запоріжжі краєзнавці знайшли кам’яного мамонта

Ця кам’яна глиба й справді подібна до мамонта.

Хіба можна перемогти такий народ?!

Ярмарок «Волонтерські вареники ZP» - це вже четвертий, на підтримку 55-ої артилерійської бригади.
Зібрані кошти підуть на придбання чохлів для протитанкових гармат.

Мандрівка з березневої мряки в травневий степ

Скільки бував у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї, завжди ігнорував залу Природи.
Мені не подобаються опудала тварин і птахів…