31 грудня 2017
25 грудня 2017
Різдво… Вперше вихідний
25 грудня в Україні тепер вихідний, раніше про таке лише мріяли, коли не треба буде нічого мудрувати на роботі, щоб вирватись до храму…
03 грудня 2017
Псалом Давида, який у жидів не надписаний
Священик порадив мені сьогодні порозмірковувати, читаючи Перший Псалом Давида… Це зважаючи на останні події в моєму житті…
02 грудня 2017
13 жовтня 2017
П’ятниця, 13 - під Грушою Шевченка
Хвіртка рипнула й відчинилась. Розумію, здвинуло вітром. Але хотілось вірити, що це Груша запрошує мене до себе. Мовляв, давно не був, заходь…
16 вересня 2017
Хортиця. І це ще не бабине літо
Стародавня давнина у перемішку з ароматами різнотрав’я, висушеного спекотним літом. Тиша. Повітря застигло. Таке відчуття, ніби долаю перехідну мить у часі. Ось, ще крок й опинюсь в іншому вимірі…
І це ще не бабине літо. А лише за крок від нього.
14 вересня 2017
Непозбувно збентежені козаки
Нарешті й я побачив це!
Це вітраж – на стіні холу запорізької міськради. Створили його нещодавно. Після капремонту. Народ каже, що це непозбувно збентежені козаки.
06 вересня 2017
Чому на Хортиці не переховали Івана Сірка
На Хортиці навіть вирили яму для Івана Сірка. Втім, перенести його останки на острів не вдалось через забаганку сестри члена ЦК КПРС. Й це попри рішення українського уряду, на що дав добро перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест.
21 липня 2017
Вечір на Хортиці, коли коні з ніг валяться
Коні не тільки лягають на землю, бо так, певно, прохолодніше, а ще й співають від задоволення. Вечорі повітря таке ж тепле, як й вдень, ще й наповнене ароматами сонцем розпеченого різнотрав’я.
08 липня 2017
Петрів батіг зі Слобідщини
Ось, такий він, Петрів батіг, зі Слобідщини.
Вчора, дорогою до Харкова, сфотографував. На галявинці, обіч соснового лісу…
Це не те, що у нас, в степах, з розпеченими спекою вітрами. Тут вітри з прохолодою, наповнені хвойними ароматами та суворі…
07 липня 2017
30 червня 2017
Хортиця. Там, де русалки Великого Лугу полюють на кавалерів
На запорізькій Хортиці, у плавнях заповідника, на озерах квітне латаття. Це неперевершеної краси пора, що треба просто бачити.
Плавні, що на південній частині острова Хортиця, це залишки від Великого Лугу, дивом не знищеного штучним Каховським водосховищем. Є зоною посиленого режиму Національного заповідника. Туристів сюди пускають. Для них відведено спеціальну стежку, з якої й можна полюбуватися озерами, тутешнім птаством. А якщо пощастить, то навіть побачити косуль та оленів. До речі, дикі кабани тут також трапляються. Якщо їх не чіпати, обійдеться без пригод. Хоча, коли кабани з виводком, батьки дуже агресивні, нападають без попередження.
Втім, Хортицькі плавні варті того, щоб ризикнути. Острів прекрасний будь-якої пори року. Восени й взимку. Весною з численним духмяним різнотрав’ям. Та й зараз, влітку, наприкінці червня, коли квітне латаття – біле, а трохи згодом буде й жовте.
Втім, Хортицькі плавні варті того, щоб ризикнути. Острів прекрасний будь-якої пори року. Восени й взимку. Весною з численним духмяним різнотрав’ям. Та й зараз, влітку, наприкінці червня, коли квітне латаття – біле, а трохи згодом буде й жовте.
29 червня 2017
Хортиця. Святилище Каракайка
На Хортиці відтепер доступний для мандрівників ще один туристичний об’єкт – святилище доби бронзи, що свого часу був відкритий Дмитром Ніконенком.
Певний час проводились дослідження цього святилища та його музеєфікація. Святилищу три-чотири тисячі років. Служило культовою спорудою за бронзової доби, а також скіфам. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок.
Упорядкувати та облаштувати, як туристичний об’єкт, заповідник спромігся лише тепер, завдяки підтримці меценатів. Визначились називати його, як святилище балки Каракайка, де, власне, воно й розташоване.
Упорядкувати та облаштувати, як туристичний об’єкт, заповідник спромігся лише тепер, завдяки підтримці меценатів. Визначились називати його, як святилище балки Каракайка, де, власне, воно й розташоване.
Підписатися на:
Дописи (Atom)