25 грудня 2013

Диво на якійсь там стріт - або чисто в сажі


Давно не був у запорізькому католицькому храмі. На те у мене є одна-єдина причина – мовна. Не в’їжджаю у російськомовні молитви, аж ніяк. Намагався, але це суцільне мордування. Тому стараюся уникати такого «щастя»…
А тут раптом захотілося свята.

19 грудня 2013

ЄвроМайдан. Маленька радість для маленьких діток


Миколайчик – з церкви. Як є. Цього року він – революційний, євромайданний…
Мені сподобався вчорашній виступ Ірини Луценко на Майдані. Тоненьким, несміливим голоском… І сказала те, що інші не наважувалися.

15 грудня 2013

12 грудня 2013

Свято наближається...


За цими всіма подіями й не помітив, що мій різдвяник у червоне вбрався. Раніше завжди радів його цвіту – провіснику свята…
А тепер… Намагаюся себе переконати, що це добрий знак.
Чув, сьогодні із Запоріжжя повезли на Київ міліціянтів, – майже всіх, – на заянуковичний мітинг. Кажуть, вони навіть в дорогу зібратися не встигли – прямо зі служби. Як і було наказано, кожен взяв із собою харчів дня на два, а дорогою з’ясувалося, що затримаються на довше…

08 грудня 2013

Запоріжці підтримали Марш мільйонів


Площа перед облрадою була вщент заповнена мітингувальниками. Але мене насторожила велика кількість телевізійників, фотографів з місцевих газет та журналістів, а також можновладців.

01 грудня 2013

Всеукраїнське віче підтримали шість тисяч мешканців Запоріжжя


Сьогодні у Запоріжжі на підтримку всеукраїнського віче за Євроінтеграцію та проти діючої влади прийшло трохи більше людей, аніж минулої неділі.
Крім того, активними були й водії, які проїжджали по проспекту – на машинах українські та європейські прапори, всі безперервно сигналили.
Коли люди рушили колоною від будівлі облвлади до міської, автомобілісти також їх супроводжували сигналами. Й перехожі не залишалися байдужими, обурювалися діями Януковича і приєднувалися до колони. Говорили, що кривава йолка Януковича – стала атрибутом злочинної влади…

26 листопада 2013

Остання посмішка осені...

Радість, гарна іскро Божа!

Радість, гарна іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, царице гожа,
В твій пресвітлий дивний храм.
Все, що строго ділить мода
В’яжеш ти одним вузлом,
Розцвітає братня згода
Під благим твоїм крилом.

Кого доля ощастила
Тим що другові він друг,
Кого любить лада мила, –
Йди до нас в веселий круг.
Йдіть усі, хто зве своєю
В світі душу хоч одну!
Хто ж весь вік черствів душею –
Йди у іншу сторону.

Радість – всесвіту пружина,
Радість – творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям,
Їх в простори пориває
Невідомі мудрецям.

23 листопада 2013

Пам'ятаємо...


Коли закінчився молебень, люди залишилися на своїх місцях, стояли і мовчали…
Мовчали довго, мабуть, хвилин п’ятнадцять… Не знаю, як хто, а я не міг зрушити з місця – нахлинуло всього й потрохи, боляче за людей, які загинули від голодомору – навмисного винищення радянськими окупантами українців лише за те, що українці, але пеком пекло ще й те, що відбувається зараз…