Сива Могила... Ось, де справжній степ


Їздив по роботі у Григорівку, що у Пологівському районі Запорізької області. Тамтешній керівник, директор агрофірми Олексій Федорович Чех, запитав у мене:
– А ти був на Сивій Могилі?
– Ні, – чесно признавсь.
– Ой, чоловіче, тоді ти не знаєш, що таке степ!
І повів мене на Сиву Могилу…

Олексій Федорович – літня людина, йому щось за сімдесят. Талановитий агроном й керівник, добре знає історію рідного краю, а ще пише дотепні гуморески, які постійно друкують у районній газеті, а крім того – вірші й прозу. Дорогою на Сиву Могилу ілюстрував розповідь своїми віршами:
«Там, де три тополі і верба гнучка,
Вже мене дівчина вірная чека.
Не важка дорога, не крута гора.
Біля її двору серце завмира.
Ой, Могило Сива, в косах – ковила,
Чом ти білим цвітом рано зацвіла?..»
…У степу, на території Запорізької області сотні курганів, серед них вирізняються три гранітні пірамідальні пагорби: Токмак-Могила, Більмак-Могила і Корсак-Могила – найвищі точки над рівнем моря. Могили розташовані одна від одної на великій відстані, але, якщо вийти на верх будь-якої з них, можна побачити інші. В цьому я переконався, коли піднявся на Токмак-Могилу. Її висота 307 метрів над рівнем моря.
Токмак-Могилу в народі ще називають Сивою Могилою.
– Сива Могила тому, що завжди ніби у димці туману. Крім того, вона вкрита ковилою, що додає їй сивини. Ну й лава, яка мільярди років тому впеклася в скелю, має сіруватий колір, – пояснив Олексій Федорович.
Могила є пірамідальною верхньою частиною Приазовського тектонічного блока Українського кристалічного щита. Вона така ж древня, як й скелі північної частини Хортиці, про які я раніше уже розповідав, тобто 2,7 мільярда років.
На Сивій Могилі, як стверджує Олексій Федорович, живуть добрі духи. Певно, вони й не дають людям її зруйнувати – тут під боком діє Новополтавський гранітний кар’єр. До речі, Більмак-Могила та Корсак-Могила також підриті кар’єрами, але поки що не знищені.
– На Сивій Могилі, – каже Олексій Федорович, – є ще й сліди Божої Матері. Якщо біля них стати і загадати бажання, обов’язково збудеться.
А ще Олексій Федорович пригощав за давньою традицією степу – медовухою, і не з якогось там кришталевого келеха або пластикового стаканчика, а з кавуна. А в додачу – аромати різнотрав’я, чебрецю й полину, вітер, який збиває з ніг… Ось, де справжній степ.


Олексій Федорович Чех


Зараз майже вся Сива Могила всипана ось такими грибами.


Сліди Божої Матері у застиглій лаві.





Коментарі