Вернісаж і чорна кава... Життя вирує

У Запоріжжі весна цвіте на всю. Цього за роботою й не помітив би, якби Іра не витягла мене на люди. Зустрілися на Вернісажі, що на площі Маяковського.

Запорозькі сувеніри

З кожної мандрівки зазвичай ми стараємося привезти якісь сувеніри, хай навіть дріб’язкові, аби тільки нагадували про подорож. Прикро, що частенько нам торговці підсовують «китайське», а хотілося ж щось таке, що безпосередньо пов’язане з тією місцевістю, де побували. Ось тому, коли мене гості міста запитують, де купити сувеніри на згадку про Запоріжжя, раджу Вернісаж, що на площі Маяковського. І не тільки тому, що Наталя Бабенко та її родина – мої друзі.

Петронебезпечно

Водив на Хортицю дівчину… Відразу скажу, дівчина жива.

Галя - "ім'я у скриньці із туману..."

Мені дуже подобається ім’я Галя, так само, як і Петрів батіг та «дванайчїте липня» – свято Петра й Павла, полин, ромашки, кашка – п’янкий степ, а ще – корова у віночку з цикорію і коза, і посеред грудня божевільний метелик – «живий, сліпучо-білий»… і вірш, який запам’ятав з першого разу:

Килимок

Хортицю побачили. Але за два дні лише незначну її частину. Вчора встигли обійти Чорну та Савутину скелі, побували біля кількох святилищ. З Хортиці приповзли десь біля одинадцятої ночі. Валерій насмажив картоплі – дуже смачно. Наїлися і пробалакали майже до ранку.