06 травня 2015

Хортиця. Маки, ромашки... а соловей сміявся й плакав, і бив піснями в груди…


Не проґавив – встиг на ромашки і маки! Вражень море, а найбільше від зустрічі зі змієм.

Здоровий, метрів зо два, сильний, земля аж гуділа, коли він йшов. Це треба бачити і відчути. На сонці переливався золотом. А найприкольніше – він пройшов прямо поряд зі мною, тому фотографувати я не відважився. Моє щастя, що був за сонцем – змій мене звісно відчував, але проти сонця не бачив. Щоб я на нього не наступив, а, може, це він так привітався, – звився спіраллю і хвостом махнув перед моїм обличчям, ледь не збив окуляри… Войовничий змій.
Маки, ромашки, барвінок – на світлинах, а ще ящірки… Ящірки-дами вагітні, а кавалери… шукають подруг. У них любов.






























Соловей, він мені сміявся й плакав, і бив піснями в груди…

Немає коментарів: