Хортиця, звісно, прекрасна... Але у нас війна. Жорстокість набирає обертів. Ми певно все ще не усвідомлюємо, що відбувається, і якими будуть… сьогоднішня ніч і завтрашній ранок, і чи будуть.
Маю на увазі жорстокість не тільки рашистських окупантів, фронт.
Ще виллється боком загравання з рашистською мовою. Не знаю, якому ідіоту (і за яку птату!) прийшла в голову ідея – закликати українців говорити по-рашистські, «щоб Путін не напав». Балакали дружньо, а Путін все одно напав. Місцеві рашисти, як зневажали все українське в Україні, так й продовжують зневажати, і їх не зупинити.
Взагалі, це нонсенс – говорити мовою окупанта і агресора. Як на мене, це певний крок до поразки…
Немає коментарів:
Дописати коментар