Чура наші прадавні пращури ставили на роздоріжжі край села, щоб охороняв від навали кочівників та злодіїв… Чур – покровитель хліборобів та пастухів.
Але Чур втрачав свою силу , якщо… люди в селі дуріли. Таким, певно, ніяке божество не спроможне дати ради…
Ото ж, щоб не втрачати здорового глузду, люди казали: «Чур мене!» А зважаючи на теперішню ситуацію, що у нас склалася, тільки й залишається, що говорити – чур мене!
Немає коментарів:
Дописати коментар