У мене вже стало традицією наприкінці серпня щороку ходити на хміль в очереті. Зважаючи на спеку (до речі, вдень було +46), виїхав дуже рано, щоб встигнути – поки сонце не розігрілося. На жаль, ранкову росу не застав. Зате павутини – хоч відбавляй. На кущах і деревах. Скрізь. А це вже бабине літо…
Неподалік плавнів (південна частина острова) свого часу в очереті розвівся хміль. Хтозна, сам він там всіявся чи його хтось посадив, але це… треба бачити! Він обплутав все узбережжя. Крім того, минулого року буревії там повалили здоровенні дерева… І зараз це все в шишечках.
З того хмелю просто не хотілося виходити… І я в ньому загубився – аж до вечора. У мене сьогодні перший день відпустки – хмільний день, і в павутині…
Немає коментарів:
Дописати коментар