Тільки-но ступив на Хортицю й перше, що собі промовив: «Свят! Свят! Свят!» – змішались коні, люди …шаровари і баби у штучних віночках… Козацтво зі всієї України понаїхало, й не тільки – вже за традицією – також ще й з Кубані. Народу – як ніколи. Розумію, хоч раз в житті побувати на цій святій землі кожен мріє.
Згадалась та – перша Тризна ще за Чорновола – офіційно дозволена владою – у 90-му…
Тепер все зовсім по-іншому… Інший час – інші чаяння…
Втім, ніяк не можу і не хочу сприймати тризну як шоу примітивної шароварщини тіпа казацькіх забавок… До чого тут кінний театр і торгівля сувенірами?! Які можуть бути жарти?! Які розваги?! Он незабаром День Конституції, а потім і День Незалежності – забавляйтеся хоч до всирачки! Торгуйте – заробляйте піньонзи за свої рукотворніє іздєлія! Або ж, якщо вже дуже у жопі свербить, влаштуйте собі гоп-ца-ца завтра, – як ні як свято, – співайте Галю, яка несе воду і нічийного коня, що все стоїть та а я дивлюся, де ж моя Маруся…
А тризна – ніби ж діло поминальне!
Вийшло ж так, що у перерві між виступами шароварних блазнів – відправили панахиду й спустили із Чорної скелі – від Січових воріт – вінок… А ще кілька десятків добровольців-чоловіків склали присягу й були посвячені в козаки. Певно, з цього й треба б було починати, як колись… приміром, як це робили в 90-х. Та не тільки побіжно пригадати Катерину ІІ і червень 1775 ріку, а відверто сказати, що й донині у нашій державі мають за дурнів тих, хто прагне відродити в Україні традиції наших славних пращурів запорозьких козаків. Колишні партократи, яких при владі все ще дочорта, воліють бачити саме шоу іграшкових козаків, адже так їхнім панським сракам нічого не загрожує, тому вони, приміром, й дозволяють ставити пам‘ятники Катерині ІІ тощо…
Ті хлопці, які сьогодні були посвячені у лицарі, не думаю, що дозволять у подальшому так паплюжити національну ідею. Інакше навіщо тоді вони сунуть у козаки? Їхні наставники – дідусі – побігали трохи у шароварах й досить! Скільки ж можна вилизувати сраки можновладцям? Державний статус козацтва їм відстояти не вдалося. Тож… Хай сидять тепер на лежанках і вигрівають свої простати.
Молодому поповненню …не тільки прапор, а й шаблю в руки! Та шаблю не тупу й бутафорну, а гостру!
…на Хортиці сьогодні змішалися пахощі трав і цвіту маслини, аж дух захоплює. А обіч стежок розсипані ромашки. Невже на цій землі так й не відродиться Україна?
Немає коментарів:
Дописати коментар