Красно дякую хлопцям нашої церкви, що допомогли, а пан Володимир з донькою Даринкою згодилися на своєму авто підвести в плавні Хортиці. Он, вони на світлині, чекають поки я нашому білоруському гостеві розповідаю про Великий Луг…
Їх не зовсім видно, але ж красиво. Щоправда, зимно. Та змерзнути не встигли – частково об’їхали, частково обійшли майже весь острів – плавні, запорозький маяк, святилища, урочище Чорної скелі тощо, і навіть спромоглися пообнімати Чорний камінь та Діву Єхидну у садочку музею. Крім того, з Хортиці пішки подолали греблю. Гість мандрівку витримав.
А наш гість – пан Юрій з Мінська. Тож, хай живе Бєларусь!
