Свято на чужині... Яблука посвятили, а мулаточку не удочерили

Кримом подорожував разом з мамою. Колись давно вона мене возила, а тепер настала моя черга. Зі всіх планів – обов’язковим було відвідання «садочка квітчаного», де Леся Українка посадила гілочку кипарису, щоб той виріс вище за мінарети «в краї сьому, на мечеті багатому»…
У Ялті були у понеділок, на Спаса…

Свято на чужині... День Незалежності

Кримська сарма та імам втратив свідомість

Фото з моїх архівів – серпень 2009 року, Алушта.
Прикро за Крим. Маю на увазі, тамтешніх корінних мешканців.

Гості... Камінь з дірочкою і ніяких аномалій

Думав, що безсмертники уже відцвіли своє. А тут – диво! – вся Савутина скеля буквально усипана бузковими зірочками.
Це так Хортиця стрічала моїх гостей – Ярослава Сочку та його дружину Лесю.

Липень: наказано вижити... і квакання невпопад

На Хортиці був уже десь близько 9-ї – сьогодні на це мав повне право. Чотири тижні (цей четвертий) тягнув дві роботи: свою та колеги, яка у відпустці. У голові шарики заходили за ролики. І все це, до речі, без додаткової оплати.

Хто переміг себе, той переможе всіх

Яр поблизу села Перун. Десь в цих краях загинув князь Святослав… Але мова не тільки про Святослава. Кожна грудочка цієї землі – це історія нашої Держави, яку тривалий час замовчували. Зараз тут таборує Молода Січ.

Сумне та невеселе... та красуня з чар-зіллям

Вирвався з робочих буднів – на кілька годин на Хортицю. Зранку – і не тому, що вдень пече Сонце. Вдень на Хортиці шашличники, крики, гам, а на Дніпрі гудуть моторки. А мені потрібна тиша. І не тільки мені, до речі, Хортиці також.
Прикро, що люди цього не розуміють. Так само, як свого часу збивали хрести з бань та палили ікони, тепер знищують Хортицю – острів-храм…