13 квітня 2015
12 квітня 2015
Великдень з кіндер-сюрпризом
Побував на двох службах: звечора й до схід сонця – у Св.Троїцькому кафедральному соборі УПЦ Київського патріархату, а зранку – у римо-католицькому Храмі Бога Отця Милосердного на Воскресній утреній та Великодній літургії греко-католиків.
08 квітня 2015
Іра і кава-чай
Наша Іра приїхала!
Трохи погомоніли у прес-центрі…
Сьогодні середа – у газетярів випусковий день, тож, народ приходив-виходив, а фотографувалися уже під сам кінець… коли випили всю кава-чай.
06 квітня 2015
Хортиця. Весілля вужів
Натрапив на весілля вужів. Якби хто бачив – довкола клубки, а я серед них, намагаюся фотографувати… Щоправда, з моїм фотоапаратом-«мильницею» не встигав – тільки налаштуюсь, а вони розплутуються і розповзаються, і поряд влягаються бубличками. Доводилося ще й пильнувати, щоб не наступити й не роздавити.
03 квітня 2015
Хортиця. Розцвіли дикі тюльпани
Останні кілька днів дощило, і ось, нарешті, визирнуло Сонце. Щоправда, на півдня. Зараз уже знову небо захмарилось, і обіцяють зливу з грозою – напередодні «кровавого» Місяця і до Благовіщеня… (я ні на що не натякаю, але не думаю, що путінські окупанти поведуться на перемир’я).
Сьогодні ще й страсна п’ятниця…
Сподівався на Хортиці побачити півники, але ще рано. А дикі тюльпани саме сьогодні розпочали цвісти. Якщо дощі не завадять, то через день-два буде дуже красиво… А там й дикі півники розквітнуть.
20 березня 2015
Хортиця, весняне рівнодення і затемнення Сонця
Йшов на проліски. В урочищі Чорної скелі, на дні Січової Брами, щороку землю килимом вкривають ці блакитні зірочки. Тиждень тому, коли тут був, вони тільки-но починали цвісти. Тож, сьогодні сподівався побачити це диво… Втім, хтось все повиривав… Певно, на продаж – таку кількість… Це ж десь сотня-дві букетів. Боляче. Для того, хто це скоїв, нема нічого святого…
Попри все, проліски знайшов. Якраз під час затемнення Сонця. Гарно було – і навіть Кабан посміхнувся. Зазвичай він сумний та невеселий, а тут розслабився…
Весна!
10 березня 2015
Хортиця. Розцвітають проліски
Те, що шукав, знайшов!
Спустився у яр, спочатку не побачив, вирішив, що не на часі… Хотів йти звідти, аж раптом, дивлюся – голубіє. Маленькі-маленькі. Пуп’яночки…
Сонце з-за пагорбу все біль й більше зазирало у яр і проліски буквально вилуплювалися з-під сухої трави, і ніби ліхтарики спалахували блакитними вогниками…
Радію – не проґавив це диво. Ще день-два і цей весь яр поголубіє повністю…
15 лютого 2015
08 лютого 2015
Правий сектор... і донецьк на всю голову
Біженець. Ніби нормальна людина, проукраїнських поглядів, до церкви (немосковської) ходить… Знаю ще з літа, коли він з родиною втік з Донецька до Запоріжжя. Будь-яких розмов з ним уникав, ще на самому початку поспівчував, ото і все. Хоча, він дуже хотів зі мною поговорити. Я це бачив, і вперто оминав. А сьогодні попався…
04 лютого 2015
Хортиця... та ананас
На Хортиці – гарно!
Трава зеленіє, пташки цвірінькають, фазани поважно гуляють…
У нас декілька тижнів поспіль було сіро і гидко, хмарно, безперестанно лив і лив дощ. А сьогодні зранку – Сонце! Народ на роботі сказав, що це на честь мого дня народження, бо я – світла людина, ось!
Тож, зробив собі подарунок – подякував за комплементи колегам, розкланявся і гайнув на Хортицю…
А вже дорогою додому здибав ананас.
02 лютого 2015
Сувенір з Меджугор'я
Меджугор’є – місто у Боснії і Герцеговині. Відоме воно явленнями Богородиці. Вперше Богоматір побачили четверо дітей – 24 червня 1981 року. Ці діти підросли, уже стали дорослими. Тепер бачать Діву Марію лише троє вірян…
31 січня 2015
Ленін у вишиванці - міліція на варті
Ще вночі площу довкола пам’ятника обнесли металевим парканом, повісили табличку, мовляв, на реставрації. А сьогодні вдень ідола щільно оточила міліція, ще й з прапорами… Таким чином, мужньо захищали пам’ятник від містян, і успішно… Ленін у вишиванці стоїть.
Вишиватне Запоріжжя.
Світлина з Інтеренету.
До речі, у старій частині міста, біля пам’ятника Дзержинському, також тусується майже сотня міліціонерів, але без прапорів…
20 січня 2015
Не під фонограму "і покажем, що ми, браття, козацького роду..."
Як на мене, запорізькі краєзнавці, історики, музейники – та, власне, всі, хто більш-менш цікавиться історичним минулим краю, досліджує, пише тощо – скажемо так, не завжди знаходять спільну мову… І що саме цікаве, Володимир Шовкун знав всіх, і хто на що гаразд. Він вмів кожного підштовхнути до нових досліджень та відкриттів, написання книжок, статей. І вчора на свій похорон зібрав нас всіх, любителів стародавностей…
Втім, мене вразило інше. Хотів записати на відео, тепер шкодую, що постидався. Коли співали гімн. Сивовусі чоловіки. У Запоріжжі ще не чув такого.
На Майданах тутешні активісти гімн «співають» під фонограму.
А тут, біля діда Шовкуна, – гучні баси, кожне слово пропущене через серце – «…і покажем, що ми, браття, козацького роду».
P.S. Сьогодні на роботі розповідав про це. Одна дама: «Как клоуньі, поют свой гимн везде и повсеместно, надаело…»
Втім, мене вразило інше. Хотів записати на відео, тепер шкодую, що постидався. Коли співали гімн. Сивовусі чоловіки. У Запоріжжі ще не чув такого.
На Майданах тутешні активісти гімн «співають» під фонограму.
А тут, біля діда Шовкуна, – гучні баси, кожне слово пропущене через серце – «…і покажем, що ми, браття, козацького роду».
P.S. Сьогодні на роботі розповідав про це. Одна дама: «Как клоуньі, поют свой гимн везде и повсеместно, надаело…»
Підписатися на:
Дописи (Atom)