Я не про релігійне, не про сьогоднішній медовий Спас та не про повстання Маковеїв…
Як не крути, а слово "Маковеї" у мене асоціюється з маком… Точніше, з маковими коробочками, що у цей день несуть до церкви… та з маковими коробочками, що стоять серед степу, та готові розсіятись, щоб вродити знов…
Від арамейського makkaba – молот. Звідси, певно й вірування, що освячений на медовий Спас мак, якщо посипати його насінням по куткам хати, виганяє злих духів.
На Хортиці маку вистачає, тож й злі духи сюди не сунуться…
Красне літо відгуділо, і все добре вродило.
Смакував сьогодні грушки-дички… Й навіть шовковицю… Пізня, вона – ввібрала в себе все, що інші проґавили. Це, як краля, що довго чекала на кавалера.
А коли йшов через коноплі, вітерець здував зелененький "врожай", так що – і надихався, і підфарбувався…
А ще мандрував у плавнях – в обіймах латаття та численного птаства…
Немає коментарів:
Дописати коментар