Цей відріз тканини передала Гаврилівна – на труси солдатам…
Поясню.
У Запоріжжі жінки зокрема шиють також й труси воїнам – у себе вдома. Діє домашній конвеєр – одні кроять, інші строчать, треті резинки втягують, а волонтери відвозять на фронт.
Все це, зрозуміло, за власний кошт.
В певній мірі я також причетний до цієї справи, а ще й до збору тканини на маскувальні сітки… Тижні два тому мене розчулила одна жіночка, у нас, у церкві, коли передавала на труси відріз ситцю… Неймовірно красивого весняного забарвлення тканина, певно купувала для себе, або для своїх дочок на плаття… Я, коли побачив, ледь втримав сльози…
А сьогодні Гаврилівна передала відріз. Добротна бавовна, зі старих запасів…
Про Гаврилівну тут, на блозі, раніше уже розповідав. Нас познайомив Іван Сірко…
Цікава жінка, живе неподалік могили Івана Сірка, родом з Донеччини, інженер за фахом, все життя пропрацювала на заводі, ще у молодості за свій патріотизм потрапила у КГБіську катівню, де її покалічили…
P.S.
Cвітлина з Facebook священика УПЦ КП отця Костянтина Холодова.
Коментар панотця:
Сльози на очах… Євангельське.
Збираємо сьогодні по селу продукти для фронту. Вийшла ось ця бабця.
Каже – я ходити не можу. Ось нате вам гроші – купіть. В старечих долонях 50 грн.
Ось чому ми переможемо.
Немає коментарів:
Дописати коментар