З плавнів повертався вздовж лісосмуги. З одного боку вікові дерева – затінок, не так пече сонце, з іншого – степ…
Раптом з кущів визирнула мордочка. Дуже схожа на телятко. Перше, що подумав, звідки тут корови.
Мордочка уважно мене розглядала…
Зупинився, завмер, щоб не злякати.
Аж тут чую – здалеку мукнуло, й мордочка побігла до мамки. Та своє сокровище обнюхала, подивилася на мене, ще раз мукнула і гайнула через поле, а малюк хутко за нею, і йому це так сподобалося, що навіть обігнав мамку…
Поки телився зі своїм фотоапаратом, встиг зняти лише уздогін…
Козулі, або дикі кози, представники родини оленів, сарни. Їх на Хортиці багато…
І точно знаю, про що мамка мукнула. Вона застерегла малюка, щоб не довіряв людям, навіть у окулярах (це про мене), бо вполюють.
Немає коментарів:
Дописати коментар