Північна частина Хортиці нагромаджена валунами.
Чорна скеля, Січові ворота (на фото) – ніби обстріляні величезним обтесаним камінням, яке навіки, як кулі, врізалося в скелі.
Далі від скель – берег весь у валунах.
А по узбережжю, ніби намисто визирають з води гладенькі кам’яні глиби…
Дніпровський льодовик, близько 100 тисяч років тому не дістався Хортиці. Південний в східній півкулі Землі «язик» його сягнув, як відомо, Червоного Каменя (нині станція метро Комунарівська у Дніпропетровську), це за 100 км від Хортиці. Коли льодовик став танути, води понесли за собою обмерзле, закуте льодом каміння.
На перепоні течії опинилася Хортиця. Каміння сильною водою кидало на «голову» острова. Лід танув, а каміння лишалося. Цей «обстріл» тривав понад тисячоліття…
Все це важко навіть собі уявити. У фільмі жахів таке не покажуть. Зате тепер красиво.
Щось подібне відбувалося й навесні під час сильної повені у 1845 році. Дніпро зносив все на своєму шляху, «кидався» камінням. Тоді ж водою «вирвало» цілий острів на Старому Дніпрі (нині острів Байда). Про це записав Яків Новицький з розповіді запорожця Кузьми Лутая, у 1883 році – майже по свіжим слідам:
– У сорок п’ятім годі, тоді з Кічкаса пливло чотирнадцять хат, а у Вознисенці у печах ловили сомів…
(Вознисенка – козацьке село, нині центр Запоріжжя.)
Немає коментарів:
Дописати коментар