Минуле на долоні

Навіть не знаю, якими словами описати. Це щось надзвичайне. Неймовірне. Таке враження, ніби мене занурили в окріп, а слідом обдали крижаною водою – і тут же заново народився. Світ перевернувся… Ні, це раніше світ для мене був перевернутим. Коротше…
Тримав у руках пергамент 1231 року. Часописи XIV-XVI століть…
Доторкатися до цих документів – все одно що мандрувати на машині часу. Були кіммерійці і скіфи, цармати (не плутати із сарматами)… До речі, в одному з літописів, що я щойно бачив, написано: “с кифами” – окремо. Тобто, треба розуміти: “з китами”.

Був у цій моїй подорожі й апостол Андрій. З’ясувалося, його криниця існує й досі на Лисій горі, що неподалік Хортиці. Криниця, яку викопав сам апостол. Шістдесят метрів глибиною. В піску – викладена камінням. Гору за совітів знесли на будматеріали. Але криниця вціліла. Я вважав, нема, затоплена Каховським водосховищем. А вона є.
А ще з часописів дізнався, що не кожен бажаючий міг бути козаком. Бидло в козаки не приймали.
Тримав у руках повне зібрання листувань Богдана Хмельницького, україно-польська мова, латиниця… Всі аркуші з водними знаками. Десь метр на 70 см товстелезна книженція.
Деякі листи читав… Переяславська рада. Хату, де підписувалася ця ганебна угода, москалі оточили подвійним колом вояків – “охороняли”. Практично загнали до хати тих, хто на їх думку мусив підписати… Як відомо, підписали не всі. Зокрема, Іван Сірко, Петро Дорошенко… Іван Богун сказав: “Хто візьме перо, відрубаю ту руку…”.
І ще! Пам’ятник Богданові стоїть у Києві. Але ж Богдан ніколи не був у Києві. І на те є вельми вагома причина, що стосується віросповідання не тільки самого Богдана, а й всіх козаків… Слово “хохол” – не образа, означає “хрещений”, тобто так християн називали кримські татари…
А ось, до речі, Перун, вкритий сріблом та із золотими вусами, якого скинув з Київських гір Володимир (золото й срібло не зривали), вцілів (він з дуба, можна вважати вічний). І я тепер точно знаю, де він пірнув і не випірнув – застряг між підводними скелями. Дістати його можна буде, якщо відкриються пороги…
По документам (прикро, що помилявся, і ввів в оману людей) переконався, що сонцепоклонники, зокрема й скіфи новий рік починали все ж таки в день весняного сонцестояння (що логічно!). А в день літнього сонцестояння, певно, вони вшановували богиню Табіті.
Найдивніше, первенецем ГОЕРЛО був не так званий Дніпрогес імені Леніна, і не Ленін – ініціатор. Першою була Шатурська. А щодо “приборкання” Дніпрових порогів… Безпосередньо Троцький мав на меті знищити всі сліди нашої історії. Підключив Вінтера, американців і… зухвало нищили. А до нього нашу історію безбожно нівечила Єкатєріна II, переписуючи літописи, навіть Святе Письмо. Додав жару – Довженко, вказавши, де має стояти запорізький пам’ятник Леніну – “поблизу Дніпрогесу”, і яка “користь” від Каховського водосховища…
І це далеко не все, про що мені сьогодні поталанило дізнатися, обережно тримаючи на долоні пергамент, гортаючи сторінки часописів і документів з приватної колекції. Унікальної приватної колекції, зібраної за багато років. Господар не дав дозволу фотографувати і вмикати диктофон. Тому не називаю ні його ім’я, ні міста, ні-ні. Тим більше, що господар не має наміру передавати зібране до музеїв та бібліотек, бо впевнений, перепродадуть… Тепер нема нічого святого, каже він. І в Україні в найближчі 200-300 років нічого не зміниться. Він кілька разів мені повторив: “Дивись-дивись, бо все це готую до знищення”. Гори книг і папок на полицях, на підлозі, чимало в мішках… Коли ми говорили, він швидко відшукував потрібну книгу чи документ, фото, мапи… Пам’ятає, де й що лежить. Цитує.
…Мене особисто, та й до сьогодні, цієї зустрічі, мало цікавила нинішня політика і політики. Ну, хіба що на початку 90-х… І то по наївності. І зовсім трохи. А тепер – й по давно. Всі ці юлі-мулі тільки відволікають від головного, можливо навіть й навмисно.

…Коли тримав пергамент на своїй долоні – здавалося, тримав на долоні минуле, історію моєї Батьківщини.