Перейти до основного вмісту

Як у Пологах Перлину шукав та занурився у спогади літнього фотографа


У Пологах у мене було трохи більше години, щоб пробігтись містом…

Гарне, затишне містечко. Тихе, привітне, а ось, про Перлину ніхто нічого не знає. Скільки не питав у людей, яких зустрічав на вулицях, безрезультатно. Навіть районне та міське начальство, тутешні керманичи, у відповідь – нічим не могли зарадити.
Все, що я хотів, побачити місце, де був будинок, в якому народилася Перл, донька пологівського кравця Семена Карповського. Вона ж - Поліна Семенівна Жемчужина, дружина Молотова…
Наскільки мені відомо, будинок єврейської сім’ї Карповського був біля синагоги.
Синагога зберіглась, але будинок Карповських не вцілів. Це мені підтвердили у Пологівському районному краєзнавчому музеї.
До речі, музей – вартий уваги. Перл – жахливе совіцьке минуле, можливо, й добре, що про нього не знають. Або не знали, не знали та забули…
Зважаючи на музейні експонати, Пологи – історично цікаве місто, та й в цілому весь район. На його території – три сотні курганів, Кінські Роздьори, гончарство…
Після музею зустрів літнього чоловіка. В його садочку – море тюльпанів. Він сам їх вирощує… Познайомились. Пан Вагіс. Працював фотографом газети "Пологівькі вісті". До речі, як він сказав, назву та логотип він придумав і намалював. Показав свою колекцію ескізів, що свого часу використовувались для оформлення будівель, виставок, дошок пошани тощо.
Звернув увагу на поєднання Тараса Шевченка із совіцькою буденністю… Дивні були часи. Певно, тепер цього не зрозуміти…
Пан Вагіс запросив до квартири і… Фактично, це картинна галерея. Він з молоду робить копії відомих картин. Причому, професійно.
Його дружина нещодавно померла, він тепер один. Сини – один у Мелітополі, другий – у Запоріжжі.
Серед картин – на стіні, аж під стелею, портрет дружини, а поряд малюнок квітів, що він, ще парубком, намалював для своєї коханої… Й спогади, спогади, спогади…
Далі все це – на світлинах…


























































Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою

Наразі не відомо, хто та за яких обставин назвав Дмитра Вишневецького Байдою. А також не нема жодних історичних підтверджень тому, що Байда – це конкретна особа. Ймовірно, Байда – фольклорний образ, нашкалт Мамая.

Хортиця. Новорічне

Нарешті я - на Хортиці. Майже чотири місяці не був тут…

Яфет "був парубок моторний..."

Наш прадавній пращур «був парубок моторний», хто б сумнівався. І мова, і чуби, як ми їх тепер називаємо, козацькі, і звичаї – все від нього… Ось, тільки хто він?
Поки що лише намагаюся з’ясувати.
Тому далі – дуже багато букв, аніяких висновків, лише припущення за цитатами з Біблії, Історії Геродота та різних міфів, які я скопіював з Вікіпедії та деяких інших джерел, тому не раджу цитувати. Але буду радий коментарям – доповненням, запереченням тощо.