Перейти до основного вмісту

Хортиця. Загубилось бабине літо у квітневому тумані, та як прокидається сон-трава


Зранку був такий густий туман, що за кілька кроків – нічого не видно…

Йшов стежкою у туманне внікуди. Молочна мряка. Лише на гілочках виблискували перлинками крапельки ранкової роси на павутинні…
Певно, це павутиння з бабиного літа загубилось. Його дуже багато. Повсюди – на кущах і деревах…
Але яке може бути бабине перезріле кохання у квітні? Я сьогодні приїхав на Хортицю – на первоцвіти. Щоправда, коли занурився у туман, десь там йойкнуло, що без сонця ніц не побачу. Втім… Ми з первоцвітами побачились! Як й у попередні роки. Сюди навесні я приходжу з дитинства, і все заради цієї неперевершеної блакиті…
На дні яру… Зверху й повсюди туман. Аж димить. А тут – блакитне море… Проліски. Тиша.
Весна…
Вже на зворотному шляху… Змився з роботи, треба було повертатись. Так ось, пощастило побачитись й зі сон-травою. Вона тільки-но прокидається…
Далі – на світлинах, все, як було – моя Хортиця, моє щастя…
























Коментарі

Unknown каже…
Хорошо!!!!
Unknown каже…
Сон, як завжди тендітний. І Хортиця у тумані вражає)

Популярні дописи з цього блогу

Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою

Наразі не відомо, хто та за яких обставин назвав Дмитра Вишневецького Байдою. А також не нема жодних історичних підтверджень тому, що Байда – це конкретна особа. Ймовірно, Байда – фольклорний образ, нашкалт Мамая.

Хортиця. Новорічне

Нарешті я - на Хортиці. Майже чотири місяці не був тут…

Яфет "був парубок моторний..."

Наш прадавній пращур «був парубок моторний», хто б сумнівався. І мова, і чуби, як ми їх тепер називаємо, козацькі, і звичаї – все від нього… Ось, тільки хто він?
Поки що лише намагаюся з’ясувати.
Тому далі – дуже багато букв, аніяких висновків, лише припущення за цитатами з Біблії, Історії Геродота та різних міфів, які я скопіював з Вікіпедії та деяких інших джерел, тому не раджу цитувати. Але буду радий коментарям – доповненням, запереченням тощо.