Хортиця. Осіннє рівнодення

8.20 за UTC. Початок астрономічної осені…
За сорок хвилин до полудня якраз був на Брагарні. Біля святилища…
На минулому тижні одна жіночка (наша людина, корінням зі степу) плакалася мені, що щось страшне буде, бо Петрів батіг цвіте, як у липні, а ще й яблуня у неї в саду розцвіла.
Пообіцяв їй подивитися на Хортиці терен.
Кажуть, терен цвіте на війну. А перед цією війною, ще до Майдану, два роки поспіль восени цвів терен.

Хортиця. Вересневі барви для ГаліП

На цьому тижні догулюю відпустку, треба перезавантажитися, бо щось зовсім зганьбив, на людей почав кидатися… Хоч й намагаюся абстрагуватися, але вода і камінь точить…
Коротше, я на Хортиці набираюся сил та спілкуюся зі зміями та ящірками (на відео).
І ще – радісне і святкове.

Хортиця. У хмелю

Хміль в очереті. Є таке місце на Хортиці. Там дуже красиво. Щоправда, щоб дійти туди, треба подолати чималу відстань, а на сам кінець – зарослі кропиви та «тунелі» в очереті, а також зманеврувати попід поваленими буревіями деревами. І впродовж всієї цієї подорожі невтомно супроводжують хмари кусючих комах, іноді стрічаються змії… Коротше, екстрим.
На хміль в очереті ходжу щороку. У вересні.