Хортиця. Там, де русалки Великого Лугу полюють на кавалерів

На запорізькій Хортиці, у плавнях заповідника, на озерах квітне латаття. Це неперевершеної краси пора, що треба просто бачити.

Плавні, що на південній частині острова Хортиця, це залишки від Великого Лугу, дивом не знищеного штучним Каховським водосховищем. Є зоною посиленого режиму Національного заповідника. Туристів сюди пускають. Для них відведено спеціальну стежку, з якої й можна полюбуватися озерами, тутешнім птаством. А якщо пощастить, то навіть побачити косуль та оленів. До речі, дикі кабани тут також трапляються. Якщо їх не чіпати, обійдеться без пригод. Хоча, коли кабани з виводком, батьки дуже агресивні, нападають без попередження.
Втім, Хортицькі плавні варті того, щоб ризикнути. Острів прекрасний будь-якої пори року. Восени й взимку. Весною з численним духмяним різнотрав’ям. Та й зараз, влітку, наприкінці червня, коли квітне латаття – біле, а трохи згодом буде й жовте.

Хортиця. Святилище Каракайка

На Хортиці відтепер доступний для мандрівників ще один туристичний об’єкт – святилище доби бронзи, що свого часу був відкритий Дмитром Ніконенком.

Певний час проводились дослідження цього святилища та його музеєфікація. Святилищу три-чотири тисячі років. Служило культовою спорудою за бронзової доби, а також скіфам. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок.
Упорядкувати та облаштувати, як туристичний об’єкт, заповідник спромігся лише тепер, завдяки підтримці меценатів. Визначились називати його, як святилище балки Каракайка, де, власне, воно й розташоване.

Бельмак-Могила, що потребує захисту від тамтешніх передекомунізаторів

На Запоріжжі селище Куйбишеве декомунізували на Бельмак, відповідно й район – Бельмацький. Стародавня, історична назва. Цей край з давніх-давен зберіг назву найвищого у Запорозьких степах пагорба – Бельмак-Могили, висота якої 324 метри над рівнем моря. Розташований пагорб у верхів’ях Бельманки, річки, що також має стародавню назву.

Дуб Гаркуші може стати ще одним Дубом-кіборгом

600-літній Дуб Гаркуші, що у селі Гаї Роменського району на Сумщині, ушкоджений на сімдесят відсотків, потребує лікування.

Як хана Іслам-Ґерая радянська влада зробила зрадником

Монографією "Кримськотатарське військо у Берестецькій битві (додатково про так звану "зраду хана")", автор якої Дмитро Чобіт, днями поповнилась бібліотека Національного заповідника "Хортиця". Ці унікальні дослідження науковця привідкрили таємницю щодо трагічної депортації кримських татар у травні 1944 року.

Хоббіти на Хортиці – шок

Хоббітів на Хортиці обіцяють запустити зусиллями артистів та меценатів - у рамках фестивалю старт-арт.

Зелена неділя

Мама…