Українська спільнота хранителів курганів невеличка, поки що півтора десятка осіб, та до неї може долучитися кожен бажаючий.
Для цього треба, так би мовити, мати свій курган, та охороняти його від руйнування та вандалів, а також постійно дбати про археологічну пам’ятку та впорядковувати її. Причому, у спільноті діє правило, за яким кожен її член може опікуватися тільки одним курганом. Винятковий статус лише у Олександра Кликавки – засновника руху хранителів курганів України. Під його опікою цілий комплекс курганів прадавньої обсерваторії. Докладніше про це він розповів на семінарі Інституту сакральної географії у Запоріжжі минулої суботи, 19 жовтня.
Понад два десятки охочих прийшли послухати проводиря хранителів курганів України. Це завсідники просторових практик, що чотири рази на рік організовує інститут, а також допитливі мешканці Запоріжжя та навіть з Мелітополя, які дізнались про тематику семінару із соцмереж.
Запоріжжя для цього заходу було вибране невипадково. За словами Олександра, на території Європи відомо тисячі курганів, найбільше їх в Україні. Отже, Україну варто було б називати країною курганів. Проте, на жаль, у нас про кургани не піклуються так, як в інших країнах Європи. Там, зокрема, всі кургани після розкопок археологами були відтворенні, їм наданий первозданній вигляд, завдяки чому "процвітає" туристичний бізнес, а Стоунхендж перетворений на бренд.
Натомість наші кургани після археологічних досліджень у переважній своїй більшості зникли у небуття. Приміром, на Хортиці від трьох сотень, зафіксованих два століття тому, нині залишилось три десятки. Або ж славнозвісна на Запоріжжі Мамай-гора – дослідники кажуть, що рятують тамтешній комплекс курганів від руйнації Каховським водосховищем, насправді ж, копають за пів- та більше кілометрів від берегу. Шукають скарби. Цього літа там відкопали золотий скіфський меч, і все. Справа в тому, як стверджують адекватні науковці, археологічні відкриття давно зроблені – "пектораль знайдена", тож, варто зупинитись і не тривожити курганні могильники. Навпаки, замість розкопок не завадило б розпочати реставрацію прадавніх Могил. Особливо на Запоріжжі, де таких унікальних комплексів значно більше, аніж в інших регіонах країни.
Починаючи з 2012 року, Олександр Кликавка з власної ініціативи займається охороною курганів. Опікується, як їх в народі називають, Робленими могилами, або ще - Робленці. Неподалік від його рідної Ічні на території вже неіснуючого села Безводівка, що на Чернігівщині, є група курганів незвичної форми та чітким геометричним розміщенням. Науковці до них лишаються байдужими. Втім, за допомогою сучасних технологій Олександр провів дослідження та з’ясував, що це старовина пригоризонтна обсерваторія із системою ближніх та дальніх орієнтирів, за допомогою яких у прадавні часи люди вивчали зоряне небо та визначали точний земний час – рівнодення та сонцестояння тощо. Мало того, за вимірами Олександра, комплекс Безводівки розташований на одній паралелі та на однаковій відстані один від одного з німецьким Гозеком та знаменитим англійським Стоунхенджом. Також Олександр відкрив й безліч інших цікавих фактів, що доводять унікальність рукотворних Робленців. Він, використовуючи сучасні технології, навіть визначив вік тутешніх курганів - приблизно ІІ-І тисячоліття до н. е. Похибка – плюс-мінус 200 років.
"Стоунхендж, Гозек та Безводівка мають всі складові прадавньої обсерваторії: робоче місце спостерігача, коло ближніх візирів та систему дальніх візирів (мітками на горизонті, - ред.). Всі три обсерваторії розміщені на 51градусі північної широти на одній лінії з невеликими відхиленнями в кілька десятків мінут. Це не випадковість і не збіг, а свідчення того, що і чотири, і шість тисяч років тому астрономи були настільки обізнаними в астрономії, що знали про феномен 51 паралелі. Який полягає в наступному: лише на цій широті в межах поясу шириною менше одного градусу схід та захід Сонця на літнє сонцестояння відбувається від прямим кутом до найпівденнішого сходу і заходу повного Місяця. Це навіть зараз важко зрозуміти, але астрономи без оптичних пристроїв визначили цей феномен і користувалися ним в свої цілях. Чи можуть бути ще якісь сумніви щодо призначення земляних насипів Безводівки після вищевикладеної порівняльної характеристики прадавніх астрономічних обсерваторій", - зауважив дослідник.
Тут же на курганному комплексі Безводівки Олександр не тільки упорядковує та охороняє археологічні пам’ятки, а також почав відтворювати кургани. Уже два зробив, на черзі ще два. Таку ж роботу Олександр запропонував розпочати на Запоріжжі та по всій Україні, а отже охочим - долучитись до спільноти Хранителів курганів. Тобто, якщо кому відомо про занедбаний або зниклий курган, чи такий, що потрапив під агровиробництво тощо, треба просто звернутись до Олександра, зареєструвати об’єкт та охороняти його. Тут, попереджає Олександр, здебільшого доведеться безперестанно "штурмувати" чиновників та вимагати від них дотримання букви закону щодо пам’яток історії.
"Справа відповідальна. Тому у нашій спільноті Хранителів курганів існує правило, що кожен може мати лише один "свій" курган", - каже Олександр та, закликаючи долучатися охочих, жартома додає; "Кожному українцю по кургану – поспішайте, поки не розібрали!".
Майданчик для ділового спілкування – сайт "Безводівка" та відповідна група у соцмережі.
Depo.ua Запоріжці дізналися, як стати хранителями курганів
Немає коментарів:
Дописати коментар