Московська імперія, за царів та за радянських часів, кілька століть поспіль нахабно перекручувала історію Запорізького краю. За вказівками з Кремля підлабузники-науковці стверджували, що це Дике поле, і якби не Єкатерина Друга, то ніякої цивілізації тут би ніколи не було. Насправді ж, історія цього краю надзвичайно давня, що довели дослідження краєзнавців за останні два десятка років. Свої наукові труди вони й об’єднали в першій книзі «Спадщина». Як наголошують її автори Юрій Вілінов та Сергій Шишков, книга, зокрема її обкладинка, оформлена в античному стилі не випадково.
«Тут закладено три шари інформації, - розтлумачує значення ілюстрації на палітурці Сергій Шишков. - Перший – всім ясно. Це кольори національного прапора. Синій та жовтий – в рівних пропорціях. Другий шар інформаційний також, так би мовити, на поверхні. Це античне обличчя. Відповідний також й шрифт назви книги, виконаний в античному стилі. Ми цим хочемо сказати, що ми – частина цієї культури античного світу. Тобто ми себе від нього не від’єднували ніколи! І третій шар – це синій колір обличчя. У давніх народів була така традиція: перед вирішальними битвами воїни розмальовували собі обличчя у синій колір. Синій колір вони ототожнювали з кольором смерті. Тобто люди були готові йти до кінця - перемогти або загинути. На палітурці книги синє обличчя – це не ми, автори книги, йдемо на смерть, це вся наша країна йде в бій, в якому мусимо перемогти. Адже ми зараз стоїмо на межі – або ми переможемо, або нас не буде».
За словами Сергія Шишкова, ця книга, ніби куля – має вистрілити в гібридній війні, що веде брехлива Московія не тільки зараз, коли точиться війна на Сході, а уже декілька століть поспіль.
Вже готуються до друку друга та третя книги «Спадщини». Якщо перша має здебільшого античну тематику, то друга буде присвячена давній Русі, а третя – козацькій добі. Не виключено, що буде й четверта книга. «Палітурку четвертої книги, якщо вона буде, оформимо двома кольорами: чорним та червоним, - каже Юрій Вілінов. - Червоний – це колір воїнів, а чорний – хліборобів, розореної землі».
Перша книга «Спадщина» вийшла накладом в тисячу примірників. ЇЇ друк спонсорували небайдужі запоріжці. Першим внеском, до речі, біли 50 гривень, що дала мати одного з меценатів. Це, як біблійна удовина лепта. Всі інші, хто долучився до створення цієї книги, жертвували гроші на її видання, бо вважали, що ми всі мусимо знати правдиву історію рідного краю. Автори сподіваються й на подальшу підтримку меценатів, що профінансують другу та третю книги «Спадщини». Тому в епіграфі Юрій Вілінов і Сергій Шишков написали: «Книга присвячуємо нашим онукам, яким відкривається світ».
Опубліковано на biznesoblast.com
Немає коментарів:
Дописати коментар