Для порівняння: Кам’яна Могила, що під Мелітополем, є останцем пісковика, вік якого: від 65 до 1,8 мільйона років. А ось, гранітним скелям Хортиці – 2,7 мільярда років.
Фактично, острів є величезною гранітною глибою, яка відкололося від Українського кристалічного щита. Тобто острів-каменюка лежить на цьому щиті. (Якщо ця острів-каменюка хитнеться, зникне весь довколишній совітський індустріальний комплекс, і не тільки мости – тому не можна було через Хортицю прокладати потужну залізничну й автомагістраль, але мова не про це.) Понад два мільйони років тому в результаті геологічного розлому утворилися щілини, через які й прорвався пра-Дніпро, змінивши напрямок своєї течії на захід, і «обнявши» Хортицю: з одного боку – Старий Дніпро, з іншого – Новий Дніпро, або, якщо за Геродотом, річка Герр, яка тече вздовж краю з тою ж назвою, де могили скіфських царів…
Отже, гранітні скелі Хортиці ми бачимо такими, якими вони були близько трьох мільярдів років тому. Звідси й унікальність не тільки самого острова, а й флори та фауни, певні види якої є рідкісними, а декілька зустрічаються тільки на Хортиці. Зокрема, переважна більшість тутешніх рослин не ростуть за межами острова. Крім того, відрізняються від тих, що на протилежному березі Дніпра. Приміром, півники, тюльпани, маки й ромашки, що на Хортиці – дрібніші. Та навіть дуби тут кремезні й низькорослі. Чому так, не знаю.
Зараз пора цвітіння маків і ромашки, чебрецю. Це дуже красиво. Причому, маки й деякі інші квіти можна побачити лише вранці, ближче до 11-ї години – їх як й не було.
Я не пропустив, встиг полюбуватися.
Ящірки…
Кавалерська бійка. Двоє парубків билися за даму серця. Кобіту не бачив. Певно десь любувалася квітами й метеликами. А хлопці один одного добряче шматували. Кусали один одного за хвости й боки, боролись…
А побачили мене, розбіглися в різні боки, і чекали, коли ж я піду, щоб продовжити лицарське з’ясування стосунків…
Немає коментарів:
Дописати коментар