У музеї не було відвідувачів. Мені ніхто не заважав. Хіба що наглядачки – коли фотографував, вибирав ракурс, щоб тітки не віддзеркалювалися у кадрі…
Пройшов від початку – 140 тисяч років, 35 тисяч, неоліт, бронза, II-I тисячоліття до нашої ери, початок нашої… Скіфія. Глечики, зброя, кістяки… Всі експонати з «місцевості Геррів, в тому місці, до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря» (Геродот, Історія, IV, 20, 56). Тобто Герр – це Новий Дніпро, а Герра – лівий берег Запоріжжя, села Балабіно, Кушугум, Малокатеринівка аж до Гіпакіриса (нині Конка, трохи раніше Калка)… А також правий берег Борисфена (нині – Старий Дніпро) – від Хортиці і аж до Нікополя.
Затримався біля прикрас правнучок Калапсая (за греками – Скіфа)… Дивися і намагався уявити собі своїх пра-пра-прабабусь – панянок з далекого минулого. Охайні, вродливі… і від них пахло травами. Як переповідає Геродот, скіфські «…жінки змочують шерехатий камінь і на ньому розтирають кипарисову деревину, також кедрову деревину та ладан і потім цією густою рідиною змазують усе тіло та обличчя. І від цього вони, по-перше, приємно пахнуть, а по-друге, коли вони потім знімають шар цієї масті, їхня шкіра стає чистою і блискучою (Геродот, Історія, IV, 75). Вони всіляко уникають запозичати іноземні звичаї жодного народу і зокрема еллінські…» (Геродот, Історія, IV, 76).
Запорізький обласний краєзнавчий музей
Немає коментарів:
Дописати коментар