Хортиця. За крок до осені


А ось і я – в яру, за бажанням можна розгледіти…
Маршрут був чималенький – понад берегом Старого Дніпра до плавнів, а звідти на Зорову могилу… Зі мною була панянка, пару років тому обіцяв зводити на латаття, і ось нарешті дійшли…


Дивина.


«Неправильний прапор» у плавнях.


Протовче.









Символ Запорозького краю.




А це фрукт – плід жовтого латаття.



Святилище III-II тисячоліття до нашої ери, воно вельми подібне до того, що на Брагарні.


Половець – за всіма правилами: на кургані і з головою коня.


Скіф, копія найстарішої скіфської скульптури, віднайденої на околиці Ольвії (нині Миколаївська область), V століття до нашої ери.
А пташка на його голові – з нашої ери…



Половчанка.


Зорова Могила… Нижче світлина – вигляд на Запоріжжя з цієї гори… Як у нас тепер кажуть, Ахмєтов кочегарить. Це ще й помірно димить…


І щоб на позитиві закінчити цей фотозвіт – пам’ятник писанці, до речі, найперший в Україні…


Вважають, що це енергетично сильне місце, тому тут людей завжди багато, сьогодні зокрема один за другим під’їжджали весільні кортежі…
Люди прагнуть щастя.

Коментарі