"Мирні дослідники", зрада та вбивства

Другий рік, з часів Майдану й дотепер, ніяк не можу збагнути… Зрозуміти. В мою голову таке аж ніяк не вкладається…
Ось, так звані русскіє, які раніше тусувалися тут, у мене на блозі, сипали компліментами щодо світлин з Хортиці тощо, а також по роботі, а це здебільшого науковці, серед яких провідні і поважні вчені з Москви та інших міст, – понад рік тому якось всі раптом затихли. Одні ігнорували, не відповідали на листи, інші, якщо й писали, то вдавали, мовляв, нічого не сталося. Декому з них намагався листовно пояснити, що під орудою Путіна русскіє солдати окупували Крим, вдерлися й загарбали частину України на сході, де вбивають людей, мордують полонених, руйнують населені пункти та підприємства, поливають артилерією та з танків землю, випробовують новітню зброю… Вчора свого листа науковцям Краснодарського краю навіть проілюстрував світлиною з осколком Граду і пояснював, що ця гостра залізячка, коли летить, розпечена, і якщо трапляє у людину, в’юном розриває все на шмаття і вижити ніяких шансів…
А сьогодні – наголошую, вперше за ці два роки – отримав відповідь.

Написали таке: «Ми мирні дослідники і нас політика не цікавить. А, якщо Вас чимось не влаштовує Путін, напишіть йому особисто, нам про це розповідати не треба…»
?!!


«Не бійся ворогів – у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство».

Це епіграф до незакінченого роману Бруно Ясенського «Цар Пітекантроп Останній», слова головного героя Роберта Еберхардта.

Бруно Ясенський (справжнє ім’я Віктор Зисман, 1901 – 1938 роки життя) – польський поет, письменник, співтворець польського футуризму. Останні роки свого життя мешкав у Москві, писав російською мовою. Заарештований під час сталінського терору 1937-1938 років, страчений…

Коментарі