Хортиця очима без окулярів


Вчора зранку у мене розвалилися окуляри. Тож, вирішив дивитися на світ по-новому…
Все життя зі скельцями. А тепер… Комп’ютер втомлює. Важкувато. Але я впертий – мушу. Сьогодні випробовував свої очі на Хортиці. Побачив її зовсім не такою, як раніше. Що навіть підбадьорило…

Уже, коли повертався назад, йшов через арочний міст, чую знизу, з-під мосту, якийсь галас. Прислухався, мене вигукують і недобре бажають.
Уже за мостом зустрілись. Два хлопці, поки піднімалися вгору, захекались…
– Що сталося? – запитую.
– Тьі бутьілку бросил! Казел! Она розбилась! Бл..ть! Прямо возле нас. Бл…ть! А еслибьі папала?!!
– Панове, не було й немає у мене ніякої пляшки. Ніколи на Хортицю нічого із собою не беру. Зараз ось, хочу зайти до краму й купити собі водички, але у пластиковій пляшці, холодної… А на вас певно впала скляна?
Поки говорив, хлопці заспокоїлися і дивилися на мене, ніби я принаймні з рогами.
– А що ви робите під мостом? – питаю.
– Отдьіхаем.
Далі пояснив, що під мостом відпочивати небезпечно, краще перейти у Вирву, бо сьогодні дуже сильний вітер, не виключено, він підхопив пляшку та скинув з мосту…Хлопці все це слухали і дуже прицільно на мене дивилися, а потім запитують:
– Тьі откуда такой?!!
– Тутешній! – відказую.
Справді, звідки я такий?
Сьогодні на Хортиці не тільки свої очі випробовував. Задумував цей свій похід – як по місцям козацької слави.
4 червня 1775 року війська під командуванням генерала Петра Текелія (66 тисяч чоловік та півсотні гармат) оточили Січ і за добу буквально знищили її. Спалили все. Козаків, які вціліли, заарештували… І лише через два місяці, 3 серпня, Катєріна II видала указ про необхідність ліквідації Січі…
До речі, чи не те саме відбулося й з нинішньою анексією Криму? Спочатку загарбали, а потім проголосили: «Крим наш».
Ще за часів В’ячеслава Чорновола, на початку 90-х, було вирішено: в першу суботу червня проводити на Хортиці тризни – поминати загиблих козаків. Спочатку були тризни. А потім, за часів Ющенка та Януковича, поминки перетворили у москальські п’янки. На Хортицю приїздили гості з Кубані, і разом з московською церквою місцеві козаки і можновладці празнували скасування Січі. Навіть в місцевих газетах не соромилися писати: «Празднование тризньі»…
П’яні козаки після «куліша» тягали за хвости дохлих вужів і щось варнякали, типу: «Широка страна моя радная…». А ще перед церквою, що в музеї на Хортиці, разом з московськими попами напівголі дівчатка-русалки хороводи водили… І так з року в рік празнували.
Не виключено, що й завтра «празнувати» будуть. Тож, щоб не заважати, вирішив сьогодні обійти козацьку частину Хортиці, побував на редутах, які збереглися й досі… Редути, до речі, а їх декілька десятків, всі до одного зорієнтовані на ворога, що на півночі.














Коментарі