Хортиця... 22 червня, і ні слова про війну


Після церкви відразу ж гайнув на Хортицю. Вчора не зміг, то хоч сьогодні. Літнє сонцестояння – то як межа, яку треба перейти і жити далі. А для мене це можливо тільки на Хортиці.

Трави стоять сухі. Багато тисячолисника – бузкового, жовтого і білого. Вже цвіте Петрів батіг, а також безсмертник та дивина. А це вже, як не сумно, ознаки осені. Ні, літо та спека ще будуть. Але без соковитих трав…
Життя на зиму повернуло.



















Велес… До нього спеціально сьогодні ходив. Його зовсім недавно створив Вадим Литвинов. До речі, він автор близько десятка образів богів, що на Хортиці. Прикро, деяких з них порубали вандали – зокрема й Мокошу (у вересні 2010 р.)…


Вадим Литвинов та пані Ярина, тут же виставлені й їхні авторські роботи – слов’янські обереги.



На світлинах лише частина оберегів. Кому цікаво, шукайте бричку з сувенірами громади «Внуків Велеса» Руського православного кола, це поряд з Козацьким колом та музеєм.


Я… з новими окулярами. Маю прохання: якщо ви побували у мене на блозі, будь ласка, залиште хоч смайлик! Дякую!
Ну й, звісно, Putin Khuilo…

Коментарі