Перейти до основного вмісту

На Хортиці верби плачуть...


Вперше дощ під вербою мені стався у Каневі, коли їздив до Тараса, про що уже тут на блозі раніше розповідав. Не пам’ятаю, ймовірно також саме 22 травня – знаменний день… Була спека. Хотів сховатися в холодок під старою вербою. А вона мене зливою…

А сьогодні на Хортиці понад берегом всі старі верби плачуть.
Але це не дощ. У Каневі я тоді плакав, а верба рясно дощила. Вона ніби мене заспокоювала, що Україна ще отямиться – «…буде син, і буде мати, І будуть люде на землі».
«І на оновленій землі Врага не буде, супостата…»
Сьогодні верби плакали. «Герої невмирають»? – Герої гинуть! Наших хлопців, як курчат б’ють – з-за спин так званого мирного населення… Якщо це «мирне населення» стало на бік загарбників, то… Чому не можна відкрити вогонь? Донецькі й луганські й без того прокляті – за злочин вони мусять відповісти.
Гинуть найкращі, і на Хортиці верби плачуть…







































Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дмитро Вишневецький ніколи не був Байдою

Наразі не відомо, хто та за яких обставин назвав Дмитра Вишневецького Байдою. А також не нема жодних історичних підтверджень тому, що Байда – це конкретна особа. Ймовірно, Байда – фольклорний образ, нашкалт Мамая.

Хортиця. Новорічне

Нарешті я - на Хортиці. Майже чотири місяці не був тут…

Яфет "був парубок моторний..."

Наш прадавній пращур «був парубок моторний», хто б сумнівався. І мова, і чуби, як ми їх тепер називаємо, козацькі, і звичаї – все від нього… Ось, тільки хто він?
Поки що лише намагаюся з’ясувати.
Тому далі – дуже багато букв, аніяких висновків, лише припущення за цитатами з Біблії, Історії Геродота та різних міфів, які я скопіював з Вікіпедії та деяких інших джерел, тому не раджу цитувати. Але буду радий коментарям – доповненням, запереченням тощо.