ЄвроМайдан на площі мера, який відмовився потиснути руку Януковичу


Олександра Поляка запоріжці називали не просто мером, а народним мером.

У лютому 2003 року на похорон вийшло практично все місто. Офіційно стверджують, що Олександр Володимирович помер від інфаркту, втім запоріжці поміж собою й досі говорять, що Поляка вбили… Певно, це якийсь збіг обставин, але народного мера не стало невдовзі після того, як він відмовився потиснути руку Віктору Федоровичу Януковичу…
І ось знову лютий… Тільки не 2003, а 2014 року. І так само велелюдно. Запоріжці зібралися на площі Поляка – на свій мирний Євромайдан, бо міський адмінсуд заборонив проводити 2 лютого будь-які акції та демонстрації біля облради та біля мерії, як це було у попередні рази, мотивуючи тим, що в цей же час тут буде проходити мітинг Партії регі аналів на підтримку Януковича…
Мабуть сьогодні народний мер був зі своїми городянами… Не знаю, як хто, а у мене було таке відчуття, що Олександр Володимирович десь поряд, мерзне зі всіма нами, і ось-ось вийде до гучномовця, і скаже…
Цікаво, що б сказав Поляк на Євромайдані? Якби він був живим…



Це звернення журналістів до міліціянтів – з проханням, щоб не били мирних людей… Ну, ще й про те, що журналісти – не мішень, і не треба в них стріляти, не треба їм кийками проламувати голови…
Свій підпис я також тут поставив.



Барельєф народного мера Поляка – на будинку, що на площі Поляка…



Поки ми мітингували, автомобілі, які проїжджали мимо, сигналили на підтримку…
Чув як один таксист вихвалявся, що вночі минулої неділі, 26 січня, дехто з його колег заробив по 15 тисяч гривень – «Здавали майданутих, по тисячі за штуку». Тоді міліціянти разом з «тітушками» розганяли Євромайдан – доганяли та добивали – «зачищали» проспект та довколишні подвір’я, не щадили навіть пересічних перехожих, які трапили їм під кийки і палки. Тих мітингувальників, які намагалися втекти на таксі, водії тут же здавали міліціянтам, за що отримували гроші… Хтозна, можливо так воно було й насправді. Бог їм суддя.

Коментарі